Антикорупційна система України в липні 2025 року пройшла серйозне випробування — й водночас отримала шанс на оновлення. Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт No13533, який відновлює незалежність ключових інституцій: Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цей крок викликав резонанс — і в суспільстві, і в міжнародних партнерів.
Про що йдеться в документі, чому виникла криза та які зміни він приносить для української антикорупційної системи — розбираємося глибше.
Читайте також: Чи збереться «велика трійка» у Туреччині: Зеленський, Путін і Трамп?
У чому суть закону Зеленського
Президентський закон No13533 став фактичним антиподом до попереднього скандального законопроєкту No12414. Саме останній, ухвалений Радою 22 липня, суттєво знижував автономність НАБУ та САП, дозволяючи Генеральному прокурору:
- мати прямий доступ до справ НАБУ;
- змінювати підслідність справ;
- впливати на процесуальні рішення САП;
- самостійно підписувати підозри.
Ці зміни викликали обурення в громадянському суспільстві й хвилю протестів. Люди вийшли на мирні мітинги по всій країні, а під стінами Верховної Ради скандували: “Народ — це сила”. Не менш жорсткою була реакція міжнародної спільноти — країни G7, представники Євросоюзу та партнери з інших інституцій фактично пригрозили скороченням допомоги Україні через кроки назад у боротьбі з корупцією.
Які новації вносить закон No13533
Закон Зеленського покликаний зберегти процесуальну незалежність антикорупційних органів. Основні положення такі:
- Генеральний прокурор втрачає можливість втручання у справи НАБУ.
- Підслідність справ не може змінюватися без згоди керівника САП.
- САП отримає незалежність у прийнятті процесуальних рішень.
- Доступ до державної таємниці для співробітників НАБУ перевірятиме не СБУ, а саме НАБУ — через поліграф.
Це означає, що контроль над антикорупційними структурами повертається в руки тих, для кого і створювалися НАБУ та САП — для незалежного розслідування та обвинувачення в справах про корупцію найвищого рівня.
Як голосувала Верховна Рада
Цікаво, що новий антикорупційний закон отримав не просто підтримку — а впевнене голосування: 331 депутат “за”, ніхто не був проти чи не утримався. Ба більше, 326 парламентарів одразу проголосували за невідкладне підписання документу президентом. Це демонструє рідкісний для української політики консенсус навколо стратегічно важливого закону.
Також 31 липня Верховна Рада вперше від початку повномасштабного вторгнення провела відкрите онлайн-засідання, що стало кроком до більшої прозорості парламенту.
Що це означає для майбутнього боротьби з корупцією
Підписання та ухвалення закону No13533 має стратегічне значення:
- Повернення довіри міжнародних партнерів. Євросоюз уже натякав на позитивну оцінку дій української влади.
- Зміцнення інституційної автономії. Без цього реформа антикорупційної системи могла втратити свій сенс.
- Позитивний сигнал суспільству. Влада почула голос протестів і виправила ризиковану помилку.
Чому це важливо
В умовах війни, коли країна буквально бореться за своє майбутнє, боротьба з корупцією стає не менш важливою, ніж перемога на фронті. Незалежність НАБУ та САП — це не бюрократична деталь, а ключ до реформ, інвестицій, довіри й справедливості.
Україна вкотре продемонструвала: здатна реагувати на виклики не силою тиску, а демократичним шляхом — через законодавчі зміни, публічний діалог і підтримку громадян.
Висновок
Закон про відновлення незалежності НАБУ та САП — це не просто правова норма, а серйозний крок у напрямку справжньої незалежності антикорупційної системи. Суспільство, парламент і президент — цього разу були по один бік барикад. І це дає надію, що боротьба з корупцією — не просто гасло, а реальний процес, за який ще варто боротися.