
Європейський Союз знову стоїть перед важливим вибором: як підтримати Україну фінансово, не дозволивши окремим країнам блокувати ухвалення стратегічних рішень. На саміті в Копенгагені лідери ЄС обговорюють шляхи обходу Угорщини, яка вкотре стала головним опонентом у питанні використання заморожених російських активів.
Ця історія не лише про фінанси та санкції, а й про те, наскільки єдність Європи здатна протистояти викликам війни, шантажу та геополітичної нестабільності.
Читайте також: Санкції ЄС проти Китаю через постачання дронів Росії: новий виклик війні в Україні
Чому ЄС обрав заморожені російські активи?
Після початку повномасштабного вторгнення Росії ЄС заморозив сотні мільярдів євро російських державних та приватних активів. Довгий час вони лежали «мертвим вантажем» на рахунках, але згодом виникла ідея спрямувати ці кошти на допомогу Україні.
Європейська комісія під керівництвом Урсули фон дер Ляєн запропонувала створити так званий репараційний кредит для України. Його розмір — €140 млрд, і він має допомогти закрити дефіцит бюджету Києва, який у 2025 році може сягнути $23 млрд.
Це рішення стало б символічним: гроші агресора працюють проти нього самого і водночас рятують країну, що стала жертвою війни.
Орбан проти: чому Угорщина блокує рішення ЄС
Позиція угорського прем’єра Віктора Орбана ускладнює процес. Будапешт традиційно займає більш м’яку позицію щодо Москви і вже не вперше блокує санкційні рішення Євросоюзу.
Угорщина намагалася оскаржити у суді саму ідею використання доходів від заморожених активів. Орбан стверджує, що такі кроки можуть підірвати довіру до фінансової системи ЄС і створити юридичні ризики.
Та в Брюсселі дедалі більше переконані, що насправді йдеться про політичний торг — Будапешт використовує своє право вето, щоб отримати поступки від ЄС у питаннях фінансування та інших сфер.
Саміт у Копенгагені: як ЄС планує обійти блокування
На зустрічі в Копенгагені дипломати ЄС відкрито говорять: головна мета — ізолювати Орбана. Якщо вдалося б заручитися підтримкою більшості країн, то рішення ухвалюватимуть без потреби одноголосності.
Європейська комісія вже пропонувала схожі механізми: наприклад, санкції проти Росії затверджувати простою більшістю. Це дозволяє уникати ситуацій, коли одна країна блокує рішення, важливе для всього Союзу.
Остаточне рішення планують ухвалити на другому саміті наприкінці жовтня. Якщо компроміс буде знайдено, Україна зможе розраховувати на фінансову «подушку безпеки» вже наступного року.
Що означає репараційний кредит для України
Для України репараційний кредит з російських активів стане одним із ключових джерел фінансування у 2025 році. Країна матиме змогу:
- покривати дефіцит держбюджету;
- стабільно фінансувати соціальні програми;
- підтримувати армію та сектор безпеки;
- інвестувати у відновлення критичної інфраструктури.
Важливо й те, що це рішення може стати прецедентом: світ вперше фактично використовує кошти агресора для відшкодування шкоди, заподіяної війною.
Європейська єдність на випробуванні
Ситуація навколо заморожених активів ще раз доводить: Європейський Союз сильний лише тоді, коли здатен діяти разом. Блокування однією країною стратегічних рішень ставить під загрозу не лише фінансову стабільність України, а й довіру до самої європейської системи.
І хоча Угорщина продовжує грати роль «троянського коня» у лавах ЄС, інші країни дедалі рішучіше налаштовані шукати обхідні шляхи. Адже у цій війні часу на внутрішні суперечки немає — Україна потребує допомоги вже зараз.
Висновок
Дискусія в Копенгагені стане черговим тестом для Європи. Чи зможе ЄС подолати внутрішні розбіжності заради спільної мети — перемоги України та захисту власних цінностей?
Заморожені російські активи — це не лише гроші. Це символ відповідальності, справедливості та нових підходів до міжнародного права. І від того, чи зможе ЄС знайти рішення, залежить не тільки майбутнє України, а й авторитет самого Європейського Союзу у світі.