Європейський Союз наближається до ухвалення рішення, яке може стати історичним прецедентом у дипломатичній практиці. Якщо пропозицію схвалять, російські дипломати більше не зможуть вільно пересуватися між країнами-членами ЄС, як раніше. Їм доведеться повідомляти про кожну подорож заздалегідь — принаймні за 24 години до поїздки.

Це рішення, на перший погляд технічне, має набагато глибший підтекст. Йдеться не лише про контроль пересувань — а про поступове звуження простору впливу російської дипломатії у Європі, яка останні роки стала інструментом гібридних операцій Кремля.

Читайте також: Санкції ЄС проти тіньового флоту Росії: новий удар по нафтовому експорту Кремля


Нові обмеження: як саме вони працюватимуть

За інформацією видання Euronews, ЄС розглядає пропозицію, яка змусить російських дипломатів, консульських працівників і навіть членів їхніх родин повідомляти про будь-які переміщення територією Євросоюзу.

Такі повідомлення мають містити:

  • вид транспорту, яким користуватиметься дипломат;
  • дату та пункт в’їзду або виїзду;
  • країну, куди він прямує або через яку планує транзит.

Держава, до якої надходить запит, матиме право дозволити або відмовити у поїздці. Таким чином, Євросоюз фактично отримає механізм контролю за діяльністю російських представників, не порушуючи при цьому Віденську конвенцію про дипломатичні зносини 1961 року.

Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) підкреслює, що це не обмеження свободи пересування в межах країни перебування дипломатичної місії, а запобіжний захід для зменшення ризику втручання у внутрішні справи держав-членів.


Чому це рішення називають «тихою революцією»

Російські дипломати, за словами європейських експертів, часто беруть участь у діяльності, що підриває єдність ЄС. Йдеться про:

  • поширення дезінформації щодо війни в Україні;
  • спроби маніпулювати громадською думкою;
  • втручання у виборчі процеси та медіапростір;
  • координацію прокремлівських наративів через культурні чи гуманітарні програми.

Таким чином, обмеження руху дипломатів — це не каральний крок, а елемент інформаційної безпеки. У Брюсселі визнають: війна давно вийшла за межі фронту, і сьогодні вона ведеться також через медіа, дипломатію та кіберпростір.


Чехія — ініціатор жорсткішого підходу

Першою країною, яка публічно запропонувала такі обмеження, стала Чехія. Вона вже давно перебуває у фокусі російських гібридних атак — від кібератак на державні установи до кампаній з дезінформації під час виборів.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський нещодавно заявив, що його країна забороняє в’їзд російським дипломатам без акредитації, виданої безпосередньо Прагою.

“Диверсійні операції зростають, і ми не будемо ризикувати агентами, які діють під дипломатичним прикриттям”, — наголосив Ліпавський.

Його позиція швидко знайшла підтримку серед низки країн Балтії та Скандинавії. Чехія фактично дала політичний поштовх для того, щоб ідея набула формального вигляду у межах 19-го пакета санкцій ЄС проти Росії.


19-й пакет санкцій: що відомо

Нові обмеження для дипломатів стали частиною 19-го пакета санкцій, який ЄС готує з початку осені. Спочатку документ зосереджувався переважно на енергетичному секторі Росії, однак під тиском кількох держав-членів його зміст розширили.

Пропозицію щодо контролю пересування дипломатів було додано пізніше — у вересні 2025 року, коли Європейська служба зовнішніх дій підготувала відповідне обґрунтування.

Серед головних мотивів:

  • необхідність обмежити гібридні впливи Москви;
  • мінімізація ризику шпигунської діяльності під дипломатичним прикриттям;
  • демонстрація політичної єдності перед Кремлем.

Проте рішення ще не остаточне. Для його ухвалення потрібно одностайне схвалення всіх 27 країн-членів.


Позиції країн-членів: хто “за”, а хто сумнівається

Більшість держав ЄС підтримують ідею, вважаючи її логічним продовженням попередніх кроків. Але є й ті, хто закликає до обережності.

Прихильники рішення:

  • Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія — наголошують, що це питання безпеки, а не дипломатії.
  • Нідерланди та Фінляндія — зазначають, що такий механізм дозволить оперативно реагувати на підозрілі поїздки.

Скептики:

  • Угорщина традиційно закликає зберігати канали комунікації з Москвою.
  • Словаччина підтримує ідею частково, але вимагає фінансових компенсацій за відмову від російських енергоносіїв.

Саме позиція Словаччини може стати ключовою під час голосування, адже її уряд уже неодноразово затримував погодження санкцій, висуваючи паралельні вимоги.


Чи порушує це Віденську конвенцію?

Ні. Європейські дипломати наголошують: жоден пункт нового плану не суперечить міжнародним угодам. Дипломати збережуть право вільно пересуватися в межах країни, де акредитовані, та повертатися до Росії.

Однак будь-які переміщення поза межами цієї країни — наприклад, подорож з Франції до Німеччини — потребуватимуть попереднього погодження.

Фактично це нагадує візовий режим для дипломатів, хоча юридичною формою залишається “повідомлення про намір подорожі”.


Що далі: перспектива ухвалення

Переговори щодо 19-го пакета санкцій продовжаться найближчими тижнями. У Брюсселі вважають, що обмеження для дипломатів мають високі шанси на схвалення, адже на цей раз Європа демонструє більшу єдність, ніж у попередні роки.

“Це крок вперед у правильному напрямку. Важливо діяти зараз, а не чекати, що щось станеться”, — зазначив один із високопоставлених дипломатів ЄС.

Якщо рішення буде ухвалене, Європейський Союз уперше запровадить єдиний механізм контролю за дипломатичними пересуваннями, що стане сигналом не лише Москві, а й іншим країнам, які намагаються впливати на внутрішні процеси Європи.


Дипломатія XXI століття: нові правила гри

Рішення обмежити пересування російських дипломатів може стати початком нової епохи в європейській дипломатії. В умовах, коли війна в Україні триває, а гібридні загрози з боку Москви лише зростають, ЄС вимушений переосмислювати навіть класичні принципи міжнародних відносин.

Якщо раніше дипломатія вважалася “острівцем нейтралітету”, то тепер вона стала інструментом політичного тиску. І Євросоюз готовий використати цей інструмент, щоб захистити свої кордони не лише фізично, а й інформаційно.


Висновок

Європа більше не хоче бути простором безконтрольного впливу. І хоча нові правила можуть викликати дипломатичні суперечки, вони відображають реалії сьогоднішнього світу — світу, де безпека і дипломатія тісно переплетені.

ЄС не зупиняється на санкціях чи енергетичній незалежності — він переходить до контролю за самим дипломатичним полем, демонструючи, що нова епоха міжнародних відносин уже настала.

Якщо пропозицію ухвалять, це стане символом: Європа готова діяти рішуче, навіть там, де раніше панувала дипломатична обережність.

Від Олена Василенко

Редакторка і автор новин та статей. Кіножурналістка та редакторка з великим досвідом. Закінчила факультет журналістики у КНУ. Працювала кореспондентом, а потім редактором у провідних виданнях. Відома своїми глибокими аналізами та рецензіями на нові фільми.