Європейський Союз стоїть на порозі важливого політичного рішення, яке може докорінно змінити підхід до допомоги Україні. Після двох років дискусій, юридичних консультацій та дипломатичних маневрів ЄС готується ухвалити механізм, який дозволить використати заморожені російські активи для фінансування українських потреб.
Питання, яке раніше здавалося майже неможливим через юридичні ризики та побоювання відплати з боку Москви, нині виходить на фінальну стадію. За даними Bloomberg, Велика Британія та Канада вже підтримали план ЄС, а решта країн G7 погоджуються діяти спільно. Це може стати наймасштабнішим фінансовим рішенням на користь України з початку повномасштабного вторгнення.
Читайте також: ЄС може обмежити пересування російських дипломатів: новий сигнал Кремлю
Чому питання заморожених активів Росії стало центральним для ЄС
Після 2022 року країни Заходу заморозили близько 300 мільярдів доларів резервів російського Центрального банку, які зберігаються на рахунках у Європі, США, Канаді та Японії.
До цього часу Україна отримувала лише відсотки від цих коштів, але не самі активи. ЄС довго шукав законний спосіб передати частину цих грошей без порушення міжнародного права. І ось тепер, за словами європейських чиновників, союзники близькі до компромісу.
Механізм передбачає надання кредитів Україні під заставу майбутніх прибутків від активів або ж їх опосередковане використання через спеціальні фонди. Це рішення дозволить уникнути прямих конфіскацій, але при цьому фактично забезпечить постійний фінансовий потік для української армії та економіки.
Великобританія, Канада та ЄС — єдина позиція
Серед країн, що підтримали план, — Велика Британія та Канада, які готові синхронізувати свої дії з Євросоюзом.
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер після переговорів із лідерами Франції та Німеччини наголосив, що союзники мають спільну мету — посилити фінансовий тиск на Росію та допомогти Україні вистояти у війні.
Країни G7 обговорюють створення координаційного механізму, який дозволить залучати заморожені активи через різні фінансові структури — від бельгійського Euroclear до фондів Європейського банку реконструкції та розвитку.
Де зберігаються російські активи і хто контролює процес
За офіційними даними:
- ЄС контролює близько 200 мільярдів євро (232 мільярди доларів) російських коштів;
- Велика Британія заморозила понад 25 мільярдів фунтів стерлінгів;
- решта активів розподілені між США, Канадою та Японією.
Найбільша частина резервів Росії зберігається через бельгійську клірингову палату Euroclear, тому позиція Брюсселя залишається ключовою.
Бельгія висловлює занепокоєння щодо можливих юридичних позовів з боку Росії та наполягає на створенні механізму страхування ризиків. ЄС, своєю чергою, готовий надати Euroclear гарантії, щоб покрити потенційні збитки у разі судових процесів.
Як саме планують використати заморожені активи
Основна ідея полягає в тому, щоб кошти з російських активів направити на військову та економічну підтримку України. Зокрема:
- фінансування закупівлі зброї, у тому числі зі США, після того, як адміністрація Дональда Трампа ухвалила рішення про стягнення плати за поставки;
- підтримка української економіки, включно з відновленням інфраструктури та соціальними виплатами;
- стимулювання внутрішніх інвестицій, щоб Україна поступово ставала менш залежною від зовнішньої допомоги.
ЄС сподівається узгодити політичну угоду вже на зустрічі в Брюсселі наступного тижня, після чого Єврокомісія розробить юридичну базу для запуску механізму у другому кварталі 2026 року.
Спільна заява Франції, Німеччини та Британії
Лідери трьох країн виступили зі спільною заявою, у якій наголосили, що використання заморожених російських активів стане “символом справедливості”:
“Ми готові рухатися до скоординованого використання вартості знерухомлених російських суверенних активів для підтримки Збройних сил України і таким чином посадити Росію за стіл переговорів”, — йдеться у зверненні.
Також партнери анонсували нові ініціативи щодо боротьби з російським “тіньовим флотом”, який використовується для обходу нафтових санкцій.
Нові санкції та міжнародний тиск
Питання використання активів тісно пов’язане з оновленням санкційної політики.
Міністри фінансів G7 цього тижня зберуться у Вашингтоні для обговорення додаткових заходів, серед яких:
- санкції проти енергетичного сектору Росії;
- обмеження для компаній, які допомагають Москві обходити експортні заборони;
- контроль над третіми країнами, що перепродають російські енергоносії.
Мета — скорочення доходів Кремля від нафти й газу, а також максимальне обмеження джерел фінансування війни.
Що очікує Україну
За оцінками економістів, навіть часткове використання заморожених активів може забезпечити Україні десятки мільярдів доларів допомоги щороку.
Ці кошти дозволять:
- стабілізувати бюджет;
- продовжити військові програми;
- підтримати енергетичну систему в опалювальний сезон;
- інвестувати у відбудову міст і громад.
Президент України Володимир Зеленський візьме участь у засіданні Європейської ради 23 жовтня у Брюсселі, де представить позицію Києва щодо подальшого використання активів. Очікується, що рішення матиме довгостроковий ефект і стане одним із найважливіших кроків у європейській стратегії підтримки України.
Чому це рішення має глобальне значення
Ініціатива ЄС — це не просто фінансова допомога. Це прецедент світового масштабу, який може змінити міжнародне право. Якщо план буде реалізовано, це стане першим випадком, коли активи держави-агресора офіційно використовуються для компенсації збитків її жертвам.
Крім того, це сигнал усім автократіям: економічна безкарність більше не працює. Захід показує, що заморожені активи — це не “мертвий капітал”, а інструмент справедливості.
Читайте також: ЄС шукає спосіб обійти Угорщину у питанні заморожених російських активів
Висновок
Європейський Союз і партнери по G7 стоять перед історичним вибором. Рішення про використання заморожених російських активів — це не лише підтримка України, а й випробування для глобальної системи справедливості.
Якщо план буде реалізовано, він стане прикладом того, як міжнародне співтовариство здатне діяти рішуче, коли йдеться про порушення норм права та людяності. Україна, своєю чергою, отримає шанс не лише вистояти, а й відновитися — фінансово, морально та стратегічно.