У світі, де новини замінили короткі відео, а складні війни пояснюють через 30 секунд ролика, питання довіри до інформації стало майже новою формою безпеки. Молодь дедалі частіше сприймає соцмережі як головне джерело знань про події у світі — і саме тут виникає проблема, яку політики, журналісти й освітяни намагаються озвучувати вже не перший рік.
Цього разу про це заговорила Гілларі Клінтон, виступаючи в Нью-Йорку на саміті Israel Hayom. Її промова стала не просто коментарем політика — це був, по суті, діагноз цифровому поколінню, яке формується на основі вірусних трендів, а не перевірених фактів.
У цій статті я детально розбираю, що сказала Клінтон, чому це стосується кожного, як змінюється інформаційне середовище та чому вплив дезінформації на молодь у соцмережах став одним із ключових факторів формування світогляду у 2025 році.
Читайте також: Цифрова дезінформація: Як маніпулюють суспільною думкою і чому це небезпечно
Що саме сказала Гілларі Клінтон: ключові меседжі
Промова Клінтон була емоційною, гострою і водночас дуже конкретною.
1. Молодь отримує більшість новин із соцмереж — і це небезпечно
«Розумні, добре освічені молоді люди отримують більшість інформації з TikTok», — сказала Клінтон.
Її тривога — не перебільшення. Для багатьох підлітків і студентів TikTok став майже інформаційним університетом: короткі ролики замінюють статті, подкасти, аналізи.
2. Події 7 жовтня молодь дізнавалася не з новин, а з відео
За словами Клінтон, більшість студентів уперше почули про напад 7 жовтня та подальші події саме через соціальні мережі.
А це означає:
- інформація була емоційною, неструктурованою
- часто — неперевіреною
- подана так, щоб викликати реакцію, а не пояснити складний контекст
І саме тому, як каже Клінтон, «це велика проблема для демократії — у США чи в Ізраїлі».
3. Відсутність історичного контексту — одна з найбільших загроз
Колишня держсекретарка поділилась власним досвідом викладання в Колумбійському університеті. Там вона вперше побачила, наскільки сильно TikTok впливає на формування позиції щодо війни на Близькому Сході.
Студенти часто не знали базових фактів, але мали сильні емоційні переконання, сформовані відеороликами, які «не просто односторонні — це була чиста пропаганда».
Ця деталь влучила в саму суть: молодь бачить насамперед емоцію, а не аналітику.
Соцмережі як головне джерело новин: статистика, що не залишає сумнівів
Дослідження Pew Research Center підтверджує слова Клінтон.
У 2025 році:
- 53% дорослих американців отримують новини з соціальних мереж
- серед користувачів TikTok 55% регулярно споживають новинний контент
- молодь у США серед усіх платформ найчастіше довіряє саме TikTok і Instagram
І це не просто цифри — це карта того, як інформаційний світ змістився з традиційних медіа до платформ, створених для розваг.
Журналісти все частіше говорять: соцмережі стали головним редактором цілої генерації.
Чому дезінформація приваблива саме для молоді
Тут варто не просто повторити слова політиків, а розібратися, чому саме молодь так сильно потрапляє під вплив алгоритмів.
1. Емоційність понад аналіз
Підліткам і молодим дорослим легше сприймати короткий, яскравий, емоційний контент — саме такий і створюють TikTok-креатори.
2. Швидкість споживання
Відео на 10–15 секунд переглядаються десятками за кілька хвилин. Мозок не встигає аналізувати — лише реагує.
3. Алгоритм формує «інформаційний міхур»
Ти лайкнув відео — отримуєш ще десятки таких само.
А потім здається, що «всі навколо думають так».
4. Низький рівень медіаграмотності
Навіть у багатьох університетах студенти не навчені відрізняти факт від маніпуляції.
Ці фактори перетворюють соцмережі на простір, де пропаганда поширюється непомітно — часто під виглядом мемів, розважальних роликів і «висновків блогерів».
Неочікувано: навіть молоді єврейські американці не знають історії
Клінтон підкреслила одну деталь, яка стала для багатьох несподіванкою:
дезінформація впливає не лише на тих, кого зазвичай звинувачують у поверхневому споживанні контенту.
Вона зазначила, що навіть значна частина молодих єврейських американців не має базових історичних знань і формується на основі того, що бачить у TikTok.
Це ламає стереотипи й показує масштаб проблеми: не важливо, з якої ти родини чи якої національності — якщо твоє джерело новин соцмережі, ти в зоні ризику.
Коли дезінформація стає вірусною: приклади та попередження від експертів
Тема не нова.
У листопаді 2023 року Білл Махер у шоу Real Time вже говорив про хвилю антисемітських відео, які стали вірусними після подій 7 жовтня.
Проблема не в тому, що думки різняться. Проблема — у викривленому поданні фактів.
У багатьох роликах:
- висмикувалися фрагменти реальних подій
- використовувалися неправдиві фото і відео
- змішувалися історичні періоди
- подавалися фейкові цитати
Алгоритм TikTok не здатен відрізнити правду від маніпуляції.
Він бачить лише одне — люди дивляться, значить, треба показувати ще.
Чи є вихід? Як молоді навчитися фільтрувати інформацію
Це питання стоїть не менше гостро, ніж сама війна за правду в інтернеті.
Ось основні напрямки, які можуть допомогти:
- Освітні програми з медіаграмотності
Університети, як каже Клінтон, повинні навчати студентів медіакритиці так само, як математиці чи історії.
- Прозорі алгоритми платформ
Багато експертів закликають TikTok та інші соцмережі до реформ — хоча б мінімального маркування підозрілих відео.
- Використання декількох джерел
Не можна будувати світогляд на основі одного ролика, навіть якщо він емоційно переконливий.
- Роль батьків і викладачів
Молодь не живе в інформаційному вакуумі — дорослі можуть і повинні пояснювати контекст.
Читайте також: Соціальна інклюзія в цифрову епоху: як диджиталізація допомагає людям похилого віку
Висновок: світ змінюється, але відповідальність залишається
Промова Гілларі Клінтон стала черговим дзвінком про те, що інформаційна поведінка молоді вимагає уваги.
Ми живемо у світі, де кожен має доступ до безмежної кількості контенту, але далеко не кожен має інструменти для його осмислення.
Вплив дезінформації на молодь у соцмережах — це вже не просто тема для дослідження, а щоденна реальність, яка визначає ставлення до війни, політики, історії та навіть власної ідентичності.
Змінити ситуацію можна, але лише тоді, коли медіаграмотність стане не вибором, а необхідністю.
І поки TikTok залишається головною «енциклопедією» для покоління Z, питання правди стає питанням майбутнього.