Для кожного кінематографіста премія «Оскар» — це вершина визнання. Це не просто статуетка, а символ світового успіху, що відкриває двері до нових можливостей. Цьогоріч українське кіно знову має шанс заявити про себе на весь світ. Днями Український Оскарівський Комітет оголосив список із восьми кінострічок, які змагатимуться за право представляти країну на 98-й церемонії вручення найпрестижнішої кінопремії. Ця новина викликала жвавий інтерес, адже до переліку увійшли роботи як відомих майстрів, так і талановитих новачків.
Наш огляд допоможе розібратися у цьому переліку та дізнатися більше про кожного з претендентів, адже Оскар 2026 Україна фільми — це тема, що стосується не лише кінокритиків, а й кожного, хто цікавиться сучасним мистецтвом.
Читайте також: Українські фільми, які варто подивитись: гід по найгучніших стрічках 2025 року
Шлях до «Оскара»: правила і перспективи
Кожного року десятки країн подають свої фільми у категорію «Найкращий міжнародний повнометражний фільм». Це не просто змагання, а можливість для національного кіно вийти на світову арену. Після того, як Український Оскарівський Комітет обере одного з претендентів, стрічка буде передана на розгляд Американській кіноакадемії. Наступні етапи — це довгий шлях, що включає:
- Формування шорт-листа: Академіки обирають 15 найкращих стрічок з усіх поданих заявок.
- Номінація: Із шорт-листа обирається п’ятірка номінантів.
- Перемога: І лише один з них отримує завітну статуетку.
Україна вже має досвід у цій категорії, а фільм «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який отримав «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм», став найвидатнішим досягненням вітчизняного кінематографа. Тож, які фільми матимуть шанс повторити успіх?
Огляд фільмів-претендентів: вісім історій, вісім шансів
«2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова
Документальна робота від режисера, чиє ім’я сьогодні відоме на весь світ. На відміну від «20 днів у Маріуполі», цей фільм зосереджений на більш камерній, але не менш емоційній історії. Стрічка детально, з документальною точністю показує події у невеликому селищі, фіксуючи моменти відчаю та надії, страху та незламності. Фільм є глибоким і проникливим свідченням нашої епохи, і сам факт його створення вже є досягненням.
«Буча» Станіслава Тіунова
Це художня драма, заснована на реальних подіях, що сталися у місті-герої. Фільм переносить глядача в епіцентр подій, розкриваючи історії звичайних людей, які були змушені виживати в умовах окупації. Режисер обрав незручну, але надзвичайно важливу тему, і його робота, ймовірно, буде зосереджена на психологічних аспектах, показуючи, як людський дух бореться з нелюдськими обставинами.
«Дівія» Дмитра Грешка
Дмитро Грешко відомий своїми документальними роботами. Ця стрічка, що поєднує документальний та ігровий жанри, розповідає про життя жінки, що протистоїть традиційним уявленням та прагне жити за власними правилами. Фільм висвітлює важливі соціальні теми, демонструючи силу духу та прагнення до свободи, що є близькими для кожного.
«Обережно! Життя триває» Антона Штуки
Назва цього фільму сама по собі є потужним посиланням. Це, ймовірно, документальний фільм, що показує, як люди, попри всі труднощі, продовжують жити, працювати та творити. Режисер фокусується на темі стійкості та здатності знаходити радість у дрібницях, що робить цю роботу актуальною та надихаючою.
«Одного літа в Україні» Володимира Тихого
Володимир Тихий — один із найавторитетніших режисерів, відомий своїм унікальним стилем. «Одного літа в Україні» — це, швидше за все, медитативна драма, що зображує життя країни в переломний період. Фільм, імовірно, буде позбавлений зайвого пафосу, а натомість зосередиться на тихих, але глибоких емоціях, що вирують у суспільстві.
«Підйомна сила» Олександра Стратієнка
Ця стрічка, назва якої викликає асоціації з фізичним законом, може бути метафоричною драмою про внутрішню боротьбу. Фільм, швидше за все, розповідає про людину, яка намагається подолати обставини або власні страхи, щоб досягти своєї мрії. Це універсальна історія, яка може знайти відгук у серцях глядачів по всьому світу.
«Степне» Марини Вроди
Марина Врода — володарка «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю за короткометражку. Її новий фільм, за очікуваннями, буде тонким, атмосферним і артхаусним. Він, імовірно, розповідає про життя людей у сільській місцевості, розкриваючи їхні внутрішні світи та переживання. Це той вид кіно, який цінується на міжнародних фестивалях за свою глибину та оригінальність.
«Стрічка часу» Катерини Горностай
Режисерка, відома своїм фільмом «Стоп-Земля», що підкорив серця глядачів своєю щирістю. «Стрічка часу» — це, мабуть, чергова спроба зануритися у внутрішній світ молоді. Фільм, можливо, торкається теми пам’яті, дорослішання та пошуку себе у сучасному світі, що робить його актуальним і важливим для нового покоління.
Хто стане фаворитом?
Вибір переможця — це завжди непередбачуваний процес. Однак, спираючись на досвід та репутацію режисерів, можна виділити кілька потенційних фаворитів:
- «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова. Його документальна робота має потужну міжнародну підтримку та актуальну тему.
- «Степне» Марини Вроди. Її фільми завжди отримують високі оцінки від критиків та журі престижних кінофестивалів.
- «Буча» Станіслава Тіунова. Це фільм з дуже сильною та болючою темою, яка не залишить байдужим жодного глядача.
Висновок
Хто саме представить Україну на «Оскарі» у 2026 році, ми дізнаємося вже 28 серпня. Але незалежно від рішення комітету, сам факт наявності такого потужного списку претендентів свідчить про силу та життєстійкість українського кінематографа. Кожен із цих фільмів — це важливий голос, який заслуговує на те, щоб його почули. Церемонія вручення премії «Оскар-2026» відбудеться 15 березня в Лос-Анджелесі, і ми з нетерпінням чекаємо на її результати.