Європейська інтеграція вже давно стала не просто політичним гаслом, а справжнім курсом розвитку для України. З кожним роком Київ демонструє все більшу рішучість наблизитися до Європейського Союзу, навіть попри війну, складну економічну ситуацію та внутрішні виклики. Але останній звіт Європейської комісії чітко дав зрозуміти: без глибокої судової реформи та реального посилення антикорупційних інституцій двері до ЄС залишатимуться лише прочиненими.
Читайте також: Реформа старшої школи в Україні: чого очікувати з 2027 року?
Звіт Єврокомісії: похвала і попередження
У новому проєкті звіту, який оприлюднила Європейська комісія, зазначено, що Україна продемонструвала «надзвичайну відданість європейській інтеграції». Брюссель визнав значні досягнення Києва у впровадженні реформ, незважаючи на воєнні реалії. Та водночас у документі наголошено — судова система та антикорупційна політика потребують глибших і швидших змін.
ЄС висловив занепокоєння щодо:
- посилення політичного тиску на антикорупційні інституції;
- спроб обмежити їхню незалежність;
- загроз для громадянського суспільства, яке є одним із рушіїв демократичних перетворень.
Брюссель попередив: якщо ці проблеми не буде усунуто, переговори про вступ можуть сповільнитися або навіть зупинитися.
Європейський сигнал: час реформуватися по-справжньому
Фактично Європейська комісія дала Україні сигнал для нового етапу реформ. Йдеться не лише про технічне виконання вимог, а про зміну самої філософії державного управління — прозорість, довіру та верховенство права.
У звіті наголошено, що без:
- незалежних судів;
- ефективної боротьби з організованою злочинністю;
- прозорої державної служби —
повноцінне членство в ЄС неможливе.
Це вимоги, які не мають терміну давності, адже вони формують основу європейських цінностей.
Судова реформа — ключ до довіри
Одним із головних пунктів критики стало гальмування судової реформи. За даними Єврокомісії, процес очищення судів і добору нових кадрів триває надто повільно. Особливу увагу Брюссель приділяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Вищій раді правосуддя, які мають стати гарантом чесного правосуддя.
Європейські експерти неодноразово наголошували: Україна зможе отримати повноцінний статус держави, що готова до вступу, лише тоді, коли доведе незалежність судової гілки влади від політичного впливу. Це не просто вимога ЄС — це вимога українського суспільства, яке хоче справедливості.
Антикорупційна боротьба: без компромісів
Другим болючим питанням залишається антикорупційна реформа. Єврокомісія відзначила прогрес у роботі таких інституцій, як НАБУ, САП та ВАКС, але наголосила на ризиках політичного втручання.
Окремо вказано, що Україні потрібно забезпечити повну незалежність антикорупційних органів, створити стабільні механізми захисту викривачів корупції та оновити законодавство у сфері фінансування політичних партій.
Хто підтримує Україну в ЄС, а хто — гальмує процес
Попри всі виклики, більшість держав-членів Європейського Союзу публічно підтримують вступ України. Проте є й винятки. Угорщина продовжує блокувати ухвалення ключових рішень, зокрема щодо відкриття офіційних переговорів. Саме через це ЄС поки не має конкретних часових рамок для наступного етапу інтеграції.
У відповідь Литва та інші країни Балтії запропонували розпочати технічні переговори без участі Будапешта, щоб не гальмувати процес. Це може стати першим прецедентом у новітній історії ЄС — коли інші держави рухаються вперед, попри опір окремих членів.
Чи встигне Україна до 2028 року
Україна заявила амбітну мету — завершити переговори про вступ до Євросоюзу до кінця 2028 року. Це непросте завдання, але цілком реалістичне за умови політичної волі та системних змін.
Єврокомісія у своєму звіті визнає, що країна досягла значного прогресу в дерегуляції, цифровізації державних послуг, захисті прав людини та боротьбі з відмиванням коштів. Але ключовим залишається — верховенство права.
Саме тому Брюссель запропонував запровадити жорсткіші гарантії для всіх країн-кандидатів. Це означає, що після вступу вони не зможуть відступити від демократичних принципів, зафіксованих під час переговорів.
Шлях до Європи: не просто політика, а цінності
Шлях України до Європейського Союзу — це не лише геополітичний вибір, а й випробування на зрілість суспільства. Подати заявку на членство Україна змогла вже через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Це стало символом того, що країна не лише обороняє свої кордони, а й захищає європейські цінності.
Тепер від Києва очікують наступного кроку — глибокого очищення системи правосуддя, реальної відповідальності за корупцію та стабільного розвитку демократичних інститутів.
Висновок: дорога до ЄС відкрита, але не нескінченна
Євросоюз зробив свій хід — визнав досягнення України, але водночас виставив конкретні умови. Тепер черга за Києвом.
Якщо держава зможе реалізувати судову реформу, гарантувати незалежність антикорупційних органів і зберегти громадянську активність, її шанс на повноцінне членство в ЄС зросте в рази.
Але час не безмежний. Наступні кілька років стануть вирішальними — саме вони покажуть, чи зможе Україна перетворити обіцянки реформ на реальні зміни, які приведуть її до Європейського Союзу не на словах, а на ділі.