Угода про корисні копалини: перевірки на поліграфі, витоки та дипломатичні суперечки (фото: google)

Угода про корисні копалини: перевірки на поліграфі, витоки та дипломатичні суперечки (фото: google)

Українська влада опинилася у центрі чергового міжнародного інформаційного буревію — цього разу через витік деталей проекту стратегічної угоди між Україною та США щодо спільного використання українських корисних копалин, повідомляє The Financial Times.. Скандал уже обростає політичними інтригами, поліграфами й дипломатичними натяками.

Читайте також: Ілон Маск та адміністрація Трампа: залишиться радником навіть після відставки?

Що трапилось: як документ опинився у відкритому доступі

Все почалося з публікації народного депутата Ярослава Железняка. У своєму дописі він розповів про зміст ще не підписаного договору, підкресливши, що документ — попередній варіант і на момент 23 березня відображає лише бачення американської сторони.

За словами нардепа, угода стосується абсолютно всіх мінеральних ресурсів України — як нових, так і вже освоєних. Примітно, що проектом передбачено створення інвестиційного фонду, де більшість управлінських посад (3 з 5) матимуть представники США. Крім того, нові інвестиційні ініціативи, згідно з пропозицією, першочергово повинні пропонуватись саме американським партнерам. Про гарантії безпеки для України в угоді не йдеться — і саме це викликає найбільше занепокоєння в Києві.

Зеленський не в курсі, але СБУ вже діє

Президент Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію на брифінгу 28 березня, не приховував здивування: мовляв, ще сам документ не бачив, а депутати вже встигли розібратись у його деталях.

Реакція не забарилась — Служба безпеки України почала внутрішнє розслідування щодо витоку інформації. Як повідомляє The Financial Times, кілька українських чиновників вже пройшли перевірку на поліграфі, хоча точна кількість допитаних не розголошується. Джерела РБК-Україна підтвердили цю інформацію з кількох незалежних державних установ.

На офіційний запит журналістів в Офісі президента не надали відповіді. У СБУ лише зазначили, що діють у межах закону, забезпечуючи національну безпеку, і не можуть розкривати деталі розслідування.

Угода про корисні копалини: Про що домовляються Україна та США

Історія бере початок ще в лютому, коли міністр фінансів США Скотт Бессент представив проект угоди про корисні копалини. Вашингтон розраховував, що Україна підпише документ “з ходу”, проте Київ зволікає, наполягаючи на включенні пунктів про безпекові гарантії. Наразі американці представили оновлений варіант угоди, яка, крім мінералів, охоплює також нафту та природний газ.

Згідно з запропонованою моделлю, обидві країни створюють спільний фонд. Україна має передати до цього фонду половину доходів від майбутньої монетизації ресурсів. США, у свою чергу, нададуть симетричні внески. Очікується, що вже найближчим часом українська делегація поїде до США для обговорення технічних нюансів.

Навіщо це все США і чому Україна обережна

Інтерес Сполучених Штатів до українських ресурсів — не новина. Україна є однією з найбагатших країн Європи за кількістю стратегічних сировинних запасів — від літію та титану до урану й рідкоземельних металів. На тлі енергетичних трансформацій та переходу на “зелену” економіку, ці ресурси стають справжнім стратегічним скарбом.

Втім, поспіх американців та відсутність чітких безпекових пунктів у документі насторожує українську сторону. З огляду на війну, економічну вразливість і постійні загрози, Київ прагне максимальної прозорості та гарантій, щоб уникнути сценаріїв, коли контроль над ресурсами переходить у чужі руки за умов, вигідних лише одній стороні.

Підсумок

Ситуація довкола угоди з США ще далека від фіналу, проте вже зараз вона підняла на поверхню важливі питання — про прозорість, державний інтерес та національну безпеку. Очевидно одне: домовленості щодо українських надр — це не просто інвестиційний договір, а стратегічна угода, яка може вплинути на геополітичний баланс.

Від Олена Василенко

Редакторка і автор новин та статей. Кіножурналістка та редакторка з великим досвідом. Закінчила факультет журналістики у КНУ. Працювала кореспондентом, а потім редактором у провідних виданнях. Відома своїми глибокими аналізами та рецензіями на нові фільми.