
Євробачення завжди було майданчиком, де музика стає мостом між культурами та країнами. Для гурту The Rasmus, який представляв Фінляндію на «Євробаченні-2022», цей шлях виявився набагато глибшим, ніж просто виступ. Минулого літа легендарні рокери не лише стали хедлайнерами Atlas Festival у Києві, а й вирушили у власну подорож країною, яка живе у стані війни. Враження від побаченого вони втілили у короткометражному документальному фільмі, що вже вийшов на їхньому офіційному YouTube-каналі.
Ця стрічка — не просто історія концерту чи гастролей. Вона стала своєрідним музичним щоденником, у якому переплелися емоції, страх, співпереживання та щирий людський зв’язок.
Читайте також: Євробачення 2026 у Відні під загрозою: бойкот Ізраїлю може змінити конкурс
Київ очима The Rasmus
Музиканти відверто розповіли про те, як війна вплинула на їхнє перебування у столиці України. Вони побачили руїни — будинки без дахів, бізнес-центри з понівеченими фасадами, знищені історичні пам’ятки. Та найбільше вразив контраст: попри все це, життя продовжувалося, а українці зберігали силу та гідність.
Соліст гурту Лаурі Юльонен поділився особистими відчуттями:
«Ми жили в готелі, де було укриття, тому почувалися відносно в безпеці. Але щовечора лягати спати під звук сирени, читаючи у додатку, що в повітрі десятки дронів і ракет, було страшно. Це нагадувало гортання стрічки Facebook, але з жахливою реальністю».
Учасники гурту навіть самі потрапили під одну з атак, відчувши на собі те, що українці переживають щодня.
Візит до Охматдиту
Особливо важливим моментом їхнього візиту стала зустріч з дітьми у лікарні Охматдит. Там The Rasmus провели час із маленькими пацієнтами, даруючи їм тепло і підтримку. Це було не просто відвідування лікарні, а жест справжньої людяності та солідарності.
До того ж, під час виступу на Atlas Festival гурт допоміг зібрати 3,5 мільйона гривень. Кошти передали на закупівлю хірургічного обладнання для лікарні. А прибуток від переглядів документалки вони також планують віддати на допомогу Україні.
Спілкування з фанами та атмосфера Києва
Попри напружені обставини, The Rasmus знаходили час для зустрічей зі своїми шанувальниками. Музикантів впізнавали не лише на сцені, а й просто на вулицях Києва. Вони охоче фотографувалися, спілкувалися та ділилися емоціями.
Це довело: навіть під час війни мистецтво і музика здатні з’єднувати людей і створювати моменти радості.
Документальний фільм як меседж світові
Стрічка вийшла фінською мовою з англійськими субтитрами. Такий формат дозволить побачити правду про війну в Україні фанам гурту з усього світу. Це ще один спосіб донести до міжнародної аудиторії, що війна — це не цифри і новинні заголовки, а життя людей, які щодня змушені боротися за право прокидатися в безпеці.
Таким чином The Rasmus перетворили свою музичну подорож на акт культурної дипломатії. Вони не лише виступили для українців, а й стали голосом України для тих, хто далеко за її межами.
Музиканти і війна: новий тренд світового шоу-бізнесу
Варто зазначити, що The Rasmus — не єдині, хто через творчість привертає увагу до війни в Україні. Нещодавно американський репер DaBaby присвятив кліп 23-річній українці, Ірини Заруцькій, яка була вбита в метро. Така тенденція демонструє: музиканти у різних країнах намагаються говорити про війну своїми інструментами, а мистецтво стає способом нагадувати світові про ціну свободи.
Висновок
Документальний фільм The Rasmus — це не просто спогади про подорож. Це свідчення того, що навіть у найтемніші часи музика залишається світлом. Гурт показав, що справжні артисти не бояться бути поруч зі своїми слухачами у моменти випробувань.
Україна для них — не лише країна, де вони виступили на фестивалі. Це місце, яке змінило їхній світогляд і надихнуло на ще більшу відданість своїй музиці та людяності.