Німеччина стоїть на порозі найбільшого оборонного оновлення за останні десятиліття. На тлі нестабільності в Європі та зростання ризиків для безпеки уряд ухвалив масштабну реформу військової служби у Німеччині 2026, яка повертає увагу до підготовки резерву й модернізації Бундесверу. Попри те, що загальний обов’язковий призов не повертається, нова система кардинально змінює підхід держави до оборонної готовності, медичного обліку молоді та механізмів мобілізації.
Це — не просто стратегічний документ. Це сигнал про те, що Європа входить у нову епоху, де оборона більше не може базуватися лише на мирних очікуваннях і старих моделях комплектування військ.
Читайте також: Німеччина готує план повернення сирійських біженців: новий етап міграційної політики
Передумови реформи: чому Німеччина повертається до теми призову
Бундестаг назвав ухвалений закон найбільшим кроком у трансформації оборонної політики з 2011 року, коли призов був формально призупинений. За цей час Бундесвер пережив хронічне недофінансування, втрату кадрів і брак інтересу серед молоді до військової служби.
Після 2022 року безпековий контекст у Європі змінився радикально. Берлін став усвідомлювати, що оборонна спроможність країни потребує не лише техніки, а й людей, готових служити у регулярних військах і резерві.
Новий закон — це баланс між демократичними свободами та нагальною потребою посилити обороноздатність, не повертаючись до обов’язкового призову в його старому вигляді.
Обов’язковий медогляд: новий елемент системи
Однією з ключових змін стало запровадження загальнонаціональних медичних оглядів.
Що передбачено:
- з 2026 року всі чоловіки, народжені з 2008 року, проходитимуть медкомісію у 18 років;
- для жінок огляд залишатиметься добровільним;
- кожному 18-річному надсилатимуть анкету щодо стану здоров’я, мотивації та готовності до служби.
Дискусії щодо гендерної рівності вже стартували: частина політиків вважає, що жінки мають проходити ті самі процедури. Інші стверджують, що добровільність — оптимальне рішення.
Добровільний призов, який може стати примусовим
Реформа зберігає принцип: служба має бути переважно добровільною. Однак для кризових ситуацій вперше запроваджується новий інструмент — Bedarfswehrpflicht, тобто «потребова військова повинність».
Що це означає:
- якщо добровольців буде недостатньо, парламент може ухвалити рішення про цільовий примусовий призов;
- механізм активується лише у разі реальної нестачі кадрів;
- державі більше не потрібно створювати нові закони під час криз.
Тобто це «страхувальний план», який дозволяє швидко реагувати на загрози, не порушуючи демократичних процедур.
Довгострокова мета: потужніший Бундесвер до 2035 року
Реформа — лише перший етап великої стратегії, за якою до 2035 року Німеччина планує різко збільшити кількість особового складу.
Цільові показники:
- 255 000–270 000 активних військових (зараз приблизно 184 000);
- приблизно 200 000 резервістів.
З 2027 року Міноборони зобов’язане кожні пів року звітувати парламенту про кількість новобранців, резервістів та прогрес у досягненні планів.
Як держава мотивуватиме молодь служити
Берлін розуміє: без стимулів добровольців буде недостатньо. Тому уряд створює нову систему заохочень.
Основні стимули:
- конкурентна зарплата — близько 2 600 євро брутто на місяць;
- фінансова підтримка у здобутті водійських прав категорій B і C;
- розширена система інформування про альтернативні форми служби у цивільному секторі.
Уряд прагне, щоб молодь сприймала службу не як обов’язок чи покарання, а як можливість розвитку, здобуття навичок та внесок у безпеку країни.
Що кажуть критики та прихильники реформи
Реакція суспільства — неоднозначна.
Аргументи прихильників:
- Європа стала менш безпечною, оборона потребує оновлення.
- Бундесверу давно бракує кадрів.
- Нова система дозволяє уникнути хаосу у разі кризи.
Аргументи критиків:
- медогляд лише для чоловіків створює нерівність;
- можливість примусового призову може стати політичним інструментом;
- збільшення бюджету на армію під час економічних труднощів викликає запитання.
Попри це, реформа вже ухвалена та почне діяти з 2026 року.
Що означає реформа для Європи
Німеччина — ключовий гравець у системі безпеки ЄС. Тому її рішення повернутися до гібридного призову може стати сигналом для інших країн: оборонні системи мають адаптуватися швидше, ніж раніше.
Очевидно, що Європа входить у нову оборонну реальність — і Німеччина хоче бути готовою до будь-яких сценаріїв.
Читайте також: Зміни Kindergeld 2026 у Німеччині: скільки отримуватимуть сім’ї та що варто зробити вже зараз
ВИСНОВОК
Реформа військової служби у Німеччині 2026 — це не повернення до минулого, а модернізований погляд на безпеку. Країна створює гнучку систему, яка поєднує добровільність, готовність до кризи та соціальну відповідальність. Молодь отримує нові можливості, держава — сильніший резерв, а Європа — сигнал, що оборонна політика переходить на новий рівень.
У час, коли стабільність не гарантована, Німеччина робить ставку на проактивність — і це може змінити баланс сил у регіоні на довгі роки вперед.