Польща — країна, яка з перших днів повномасштабного вторгнення росії стала символом підтримки для мільйонів українців. Вона відкрила кордони, домівки, школи й лікарні. Але через понад три роки війни тон у Варшаві починає змінюватися.
Нещодавня заява голови Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марціна Пшидача про те, що країна “досягла межі можливостей” і може припинити прийом нових українських біженців, стала сигналом тривоги не лише для українців, а й для всього ЄС.
Читайте також: Нові правила для українців у Європі з жовтня 2025: що зміниться у Шенгені, Польщі та Чехії
“Наші ресурси не безмежні”: позиція польської влади
Марцін Пшидач наголосив, що Польща зробила надзвичайно багато, але тепер має зосередитися на підтримці тих, хто вже перебуває на її території:
“Ми повинні гарантувати гідні умови тим, хто вже тут. Польща зробила надзвичайно багато для українців, але наші ресурси не безмежні”.
Після лютого 2022 року Польща прийняла понад 1,6 мільйона українських біженців, надавши їм доступ до медицини, освіти, соціальних виплат і тимчасового захисту. Проте уряд дедалі частіше говорить про втому суспільства й зростання соціальних витрат.
Від солідарності до прагматизму
Ще два роки тому Польща була прикладом безумовної солідарності. Громадяни добровільно приймали українців у свої домівки, створювали благодійні ініціативи, організовували допомогу на кордоні. Але сьогодні в риториці влади дедалі більше звучить прагматизм.
Уряд скорочує гуманітарні програми:
- Фінансові виплати (зокрема 800+) тепер доступні лише тим, хто працює або активно шукає роботу.
- Безкоштовна медична допомога обмежена для тих, хто не сплачує внески до системи охорони здоров’я.
- Пільги для власників житла, які приймали українців, поступово скасовуються.
Офіційна позиція уряду — “підтримати інтеграцію”, але правозахисники бачать у цих діях ознаки згортання гуманітарної політики.
Українці — частина польського ринку праці
Водночас варто пам’ятати, що українці стали важливою частиною польської економіки. За даними ZUS, понад 820 тисяч українців офіційно працевлаштовані, сплачують внески та складають близько 5% ринку праці.
Іншими словами, кожен 20-й працівник у Польщі — українець.
Експерти наголошують: навіть якщо новий прийом біженців буде зупинено, ті, хто вже інтегрувався, залишатимуться важливою складовою суспільства.
Міграційна політика ЄС змінюється
Слова польського урядовця добре вписуються у ширший контекст — європейські країни поступово змінюють міграційну політику.
З 2026 року ЄС планує запровадити нову систему індивідуальних дозволів на проживання, яка замінить діючу систему тимчасового захисту. Це може ускладнити в’їзд для новоприбулих українців.
Польща, схоже, просто першою озвучила те, про що інші країни поки мовчать. З огляду на зростання витрат, виборчі настрої та гібридні атаки росії, гуманітарна підтримка дедалі частіше стає предметом політичного компромісу.
Реакція суспільства: від підтримки до критики
Заява Пшидача спричинила бурхливу дискусію у польському суспільстві.
Одні вважають, що держава має піклуватися насамперед про своїх громадян, інші — що такий підхід суперечить цінностям солідарності, на яких трималася допомога Україні з перших днів війни.
Журналісти відзначають: питання біженців стало делікатною політичною темою, яку активно використовують різні партії у передвиборчих дебатах.
Що буде далі для українців у Польщі
Навіть якщо Польща припинить прийом нових заяв на притулок, це не означатиме депортацій або втрати статусу для тих, хто вже отримав захист.
Українці, які мають роботу, навчаються або сплачують внески до соціальних фондів, зможуть і надалі легально залишатися в країні.
Експерти радять українцям, які живуть у Польщі, уважно стежити за оновленнями законодавства й своєчасно продовжувати документи. Також важливо офіційно працевлаштовуватися — це гарантія соціального захисту й доступу до медицини.
Політика прагматизму чи втоми?
Аналітики сходяться на думці: нинішній крок Польщі — це не відмова від України, а спроба балансувати між гуманністю й реальністю.
Три роки постійного напруження, високі соціальні витрати, політичні виклики й внутрішня втома — усе це вплинуло на риторику Варшави.
Однак головне, щоб за бюрократичними формулюваннями не зникло людське обличчя допомоги, яке Польща демонструвала у найтемніші дні нашої історії.
Читайте також: Оренда житла в Польщі 2025: як безпечно знімати квартиру та знати свої права
Висновок: нові правила гри
Польща не відвертається від українців — вона просто переглядає формат підтримки. І хоча гуманітарна допомога переходить у більш прагматичну площину, важливо пам’ятати: за кожною політичною заявою стоять долі реальних людей.
Для українців цей сигнал — нагадування про необхідність легальної інтеграції, стабільної роботи та участі в суспільному житті. Бо саме це сьогодні стає запорукою впевненого майбутнього в Польщі.
Хочеш бути в курсі подій, що впливають на життя українців у Європі?
Слідкуй за оновленнями — попереду ще багато важливих змін, які визначатимуть нову реальність для наших громадян за кордоном.