Спроба обрання Фрідріха Мерца новим канцлером Німеччини, що здавалася майже гарантованою, зазнала фіаско. Уперше в післявоєнній історії країни голосування за кандидата від коаліційної більшості не принесло очікуваного результату. За лаштунками парламенту – недовіра, внутрішньопартійна боротьба та зростання впливу ультраправих. Чому це сталося, хто блокує призначення Мерца і чим загрожує ситуація – розбираємося детально.
Читайте також: Хто буде наступний Папа Римський 2025 року: прогресивний продовжувач чи новий консерватор?
🗳️ Провал, що шокував: як коаліція втратила контроль
Бундестаг проголосував за обрання канцлера 3 травня, і результат вразив усіх – лише 310 голосів із необхідних 316. Попри формальну більшість (328 мандатів), коаліція ХДС/ХСС та СДПН не змогла забезпечити підтримку своєму кандидату. Унікальність ситуації – в її непередбачуваності. Німецький парламент обирає канцлера шляхом таємного голосування, що означає – зрада відбулася в тіні, без імен.
🔍 Хто саботував обрання Фрідріха Мерца канцлером Німеччини?
Причин для саботажу – декілька:
- Сумніви в СДПН: частина соціал-демократів не схвалювала вступ до коаліції як “молодший партнер”. 15% делегатів голосували проти коаліційної угоди ще на з’їзді партії.
- Розкол у ХДС/ХСС: Мерц втратив підтримку через зміну позиції – він відмовився від жорсткої економії, натомість підтримав збільшення державних витрат. Це викликало невдоволення в ліберальному крилі його партії.
- Тактичний хід перед третім туром: частина депутатів могла свідомо утриматися від голосування, щоб послабити Мерца напередодні вирішального етапу.
🗺️ Подальший сценарій: другий і третій тур, або дострокові вибори?
Найближчі дати:
- 7 травня – імовірний другий тур голосування.
- 9 травня – можливий резервний день.
Якщо Мерц знову не набере абсолютну більшість, настане третій тур, у якому достатньо відносної більшості. І хоча технічно це дає Мерцу перевагу, остаточне рішення буде за президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром.
Варіанти розвитку подій:
- Призначення Мерца канцлером – найвірогідніший сценарій після третього туру.
- Розпуск Бундестагу та дострокові вибори – радикальний, але політично легітимний варіант, якщо ситуація залишиться нестабільною.
🎭 Хто виграв від кризи?
🟢 «Альтернатива для Німеччини» (AfD) – головний бенефіціар. Ультраправа партія зміцнює позиції на фоні хаосу. Її лідерка Аліса Вайдель вже закликала до перевиборів. Згідно з останніми опитуваннями, AfD має найвищий рейтинг підтримки серед усіх політичних сил країни.
🟡 Опозиційні сили загалом отримали козир – аргумент про некомпетентність нинішньої коаліції.
🔴 Фрідріх Мерц – програв у короткостроковій перспективі, проте зберігає шанси, якщо вдасться пройти через третє голосування.
⚖️ Наслідки для Європи та України
Слабкість німецького уряду – це виклик не лише для самої Німеччини. У Брюсселі вже з’являються побоювання щодо євроінтеграційної стабільності, а в Україні уважно стежать за внутрішньополітичною ситуацією головного європейського союзника.
Фінансування оборонних програм, підтримка України та енергетична політика можуть тимчасово опинитися у «підвішеному» стані.
🧭 Висновок: політична турбулентність і невизначене майбутнє
Обрання Фрідріха Мерца канцлером Німеччини перетворилось із формальності на складну гру політичного виживання. Навіть якщо Мерцу вдасться втриматися, його мандат буде ослабленим, а перші місяці роботи пройдуть у тіні зради та пошуку компромісів.
Політична криза у Німеччині – не лише про конкретне прізвище, а про загальноєвропейську тенденцію: зростання радикальних настроїв, втома від компромісів та криза довіри до еліт. Те, що відбулося в Бундестазі – не випадковість, а дзвінок тривоги для всієї Європи.