Кожен жовтень науковий світ завмирає в очікуванні — адже саме в цей час оголошують імена нових лауреатів Нобелівської премії. І цього року новина з Стокгольма привернула особливу увагу не лише фізиків, а й усіх, хто стежить за розвитком технологій майбутнього.
Нобелівський комітет присудив премію з фізики 2025 року Джону Кларку, Мішелю Деворе та Джону Мартінісу — за відкриття, яке на перший погляд може здатися суто академічним, але насправді відкриває двері у нову епоху — епоху квантових технологій.
Їхні досліди довели, що квантові ефекти — це не лише мікросвіт атомів і частинок. Вони можуть проявлятися навіть у системах, які можна тримати в руках. Саме ця демонстрація макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричних колах і принесла їм найпрестижнішу наукову нагороду.
Читайте також: Чи реально жити вічно: що кажуть диктатори, наука і мільярдери
Як відбулося відкриття, що вразило світ
На межі 1980-х років тріо вчених провело серію експериментів із надпровідниками — матеріалами, що проводять струм без опору. Використовуючи спеціальні електричні кола, вони змогли побачити, як система з безлічі заряджених частинок поводиться як єдина квантова частинка, яка здатна «тунелювати» — тобто переходити крізь енергетичний бар’єр, не долаючи його фізично.
Це явище — квантове тунелювання — відоме в мікросвіті. Але вперше воно було продемонстровано в системі, яку можна побачити неозброєним оком. Така поведінка підтвердила, що закони квантової механіки діють і на макроскопічному рівні, якщо створити потрібні умови.
Фактично, вчені показали, що електричні кола можуть працювати як квантові системи — здатні поглинати або випромінювати лише певну кількість енергії. І саме ці властивості лежать в основі сучасних квантових комп’ютерів, криптографії та надточних сенсорів.
Чому це відкриття таке важливе
Сьогодні транзистори у наших смартфонах і комп’ютерах — це продукт класичної фізики. Але нові досліди лауреатів показали, що майбутнє — за квантовими схемами, які працюють на зовсім інших принципах.
Саме тому відкриття Кларка, Деворе та Мартініса вважають основою наступного покоління технологій:
- Квантові комп’ютери — здатні виконувати складні обчислення у тисячі разів швидше, ніж звичайні.
- Квантова криптографія — гарантує абсолютну безпеку передачі даних.
- Квантові сенсори — дозволять вимірювати гравітаційні хвилі, магнітні поля та інші явища з небувалою точністю.
Це відкриття — не просто черговий рядок у підручниках, а міст між сучасними технологіями та світом, який ще тільки формується.
Що говорять про лауреатів у наукових колах
Наукова спільнота називає цьогорічних переможців піонерами “великої квантової хвилі”. Їхня робота стала поштовхом для створення нових галузей у фізиці твердого тіла та інженерії надпровідників.
Джон Кларк — професор Каліфорнійського університету, знаний експерт у галузі квантових систем.
Мішель Деворе — дослідник з Франції, який першим описав поведінку надпровідних контурів із квантової точки зору.
Джон Мартініс — один із провідних розробників квантових комп’ютерів компанії Google, який реалізував принципи, відкриті ще в 1980-х, у сучасних технологіях.
Їхні роботи доводять: фундаментальна наука може змінити обличчя нашої цивілізації.
Як працює квантове тунелювання простими словами
Щоб зрозуміти сенс відкриття, варто уявити просту ситуацію. Уявімо м’яч, який котиться до пагорба. У класичному світі він не зможе перелетіти через вершину, якщо не має достатньої швидкості. Але в квантовому світі — може! Частинка немовби “просочується” крізь бар’єр, навіть якщо за законами фізики це неможливо.
Цей ефект і є тунелюванням. І хоча здається, що це магія, насправді це — закон природи, який відкрив для нас нові горизонти науки.
Нобелівський тиждень 2025: що ще відомо
Нобелівський тиждень традиційно триває з 6 по 13 жовтня. У цей період оголошують переможців у всіх категоріях: від медицини до миру.
7 жовтня — день фізики. Саме тоді у Стокгольмі Шведська королівська академія наук оголосила імена цьогорічних лауреатів.
Розмір призового фонду у 2025 році становить 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1,05 мільйона доларів США). І хоча сума вражає, головна нагорода — це визнання вічності свого внеску в науку.
До речі, у 2023 році премію отримали Джон Хопфілд і Джеффрі Хінтон — піонери у створенні штучних нейронних мереж, що стали основою сучасного штучного інтелекту.
Відкриття, що змінює покоління
Якщо раніше фізика здавалася справою відірваною від реального життя, то сьогодні вона стає фундаментом цифрової епохи. Завдяки таким відкриттям, як у Кларка, Деворе та Мартініса, ми можемо уявити майбутнє, де комп’ютери не просто рахують швидше — вони мислять і взаємодіють із природою на рівні її найглибших законів.
Їхня робота — це нагадування про те, що наука не стоїть на місці, і кожен експеримент може змінити наше розуміння світу.
Підсумок: фізика, що веде у завтрашній день
Лауреати Нобелівської премії з фізики 2025 року довели: навіть найскладніші закони Всесвіту можна дослідити, зрозуміти й використати на благо людства. Їхнє відкриття — це сміливий крок у напрямку квантової ери, де наука й технології зливаються в єдине ціле.
І хоча ми поки що лише на початку цього шляху, уже сьогодні зрозуміло: завдяки цим трьом ученим майбутнє стало ближчим — і значно розумнішим.