Світ технологій завжди рухався хвилями: доткоми, соціальні мережі, мобільні додатки. Кожна така хвиля приносила з собою не тільки нові продукти та послуги, а й справжню інвестиційну лихоманку. Сьогодні настав час штучного інтелекту. Попри шалений хайп і розмови про технологічну революцію, дедалі частіше з вуст інвесторів та керівників провідних компаній лунають слова про «бульбашку».
Нестримні інвестиції в штучний інтелект бульбашка – ця фраза стає дедалі популярнішою, адже величезні гроші вкладаються в інфраструктуру, яка ще не приносить помітного прибутку. Давайте розберемося, чому інвестори та експерти починають бити на сполох і чи справді ми на порозі нового фінансового потрясіння.
Читайте також: Український ChatGPT: як створюють штучний інтелект для нашої мови
Нестримний бум: куди йдуть трильйони?
Щоб великі мовні моделі (LLM) та інші ШІ-системи могли працювати, їм потрібні колосальні обчислювальні потужності. Це, своєю чергою, вимагає будівництва гігантських дата-центрів, що складаються з тисяч серверів, потужних систем охолодження та надійного електроживлення. Інвестиції у цю «залізну» інфраструктуру вже вимірюються десятками мільярдів доларів.
- Цифри, що вражають: За даними Bloomberg, JPMorgan Chase та Mitsubishi UFJ Financial Group очолюють продаж кредиту на суму понад 22 мільярди доларів для підтримки плану Vantage Data Centers. У той же час, Meta отримує 29 мільярдів доларів на будівництво власного центру. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман взагалі вважає, що його компанії в майбутньому знадобляться трильйони доларів на розбудову інфраструктури.
Такий шалений попит на інфраструктуру змушує інвесторів вкладати кошти, адже дата-центри сприймаються як довгостроковий, надійний актив. Однак, у той час, як гроші вливаються у будівництво, сам штучний інтелект ще не продемонстрував помітних фінансових результатів.
Від ейфорії до скепсису: чому немає прибутку?
Ключова проблема полягає в тому, що ейфорія навколо потенціалу ШІ не підкріплюється його реальною прибутковістю. Це створює небезпечний розрив між інвестиціями та доходом.
- Дослідження MIT: Массачусетський технологічний інститут опублікував звіт, за яким 95% проєктів генеративного ШІ в корпоративному секторі не принесли прибутку.
- Дані Стенфордського університету: у дослідженні йдеться про 13% робочих місць для початківців, захоплених ШІ, при цьому без помітної економічної вигоди та з перешкоджанням молодим фахівцям в отриманні необхідного професійного досвіду.
Ці дані змушують інвесторів замислитися. Навіть якщо штучний інтелект автоматизує певні процеси, це не завжди призводить до негайного зростання прибутку, а в деяких випадках навіть може створити нові проблеми. Деніел Сорід, керівник інвестиційного відділу в Citigroup, відзначає, що бум штучного інтелекту «безумовно ставить під сумнів питання сталого розвитку в середньостроковій перспективі».
Зміни в джерелах фінансування: хто платить за цей бенкет?
Ще один тривожний сигнал – зміна джерел фінансування. Раніше інфраструктуру для ШІ фінансували самі технологічні гіганти, такі як Google та Meta, за рахунок своїх величезних грошових потоків. Але зараз дедалі більше грошей надходить від інвесторів в облігації та приватних кредиторів.
- Масштаб приватного кредитування: Метью Міш з UBS Group розповів, що приватне кредитування штучного інтелекту протягом останніх трьох кварталів становить щонайменше 50 мільярдів доларів на квартал. Це вдвічі-втричі більше, ніж обсяги на публічних ринках.
Це означає, що ризики розподіляються між новими учасниками ринку, які, можливо, не мають повного розуміння технології. Ці інвестори надають фінансування на 20-30 років для технології, про яку ніхто не знає, який вигляд вона матиме через п’ять років.
Аналогії з минулим: уроки доткомів
Багато експертів проводять паралелі з кризою доткомів на початку 2000-х років. Тоді інвестори вкладали мільярди доларів у молоді інтернет-компанії, що не мали чіткої бізнес-моделі та прибутковості. Кульмінацією став обвал ринку, який призвів до втрати трильйонів доларів.
Як і тоді, зараз ми спостерігаємо величезні витрати на інфраструктуру. У 90-х роках це було будівництво надлишкових телекомунікаційних мереж, сьогодні – це центри обробки даних. І в обох випадках фінансування випереджає реальну потребу та здатність технології приносити дохід.
Висновок
Ніхто не заперечує потенціал штучного інтелекту. Це технологія, яка, без сумніву, змінить світ. Однак, як і будь-яка інновація, вона проходить через етап нестримного зростання, коли інвестиції ґрунтуються на надіях, а не на реальних фінансових показниках.
Поки приватні кредитні компанії продовжують вливати капітал, бачачи в цьому довгостроковий інфраструктурний актив, питання залишається відкритим: чи зможе AI, попри свої колосальні можливості, з часом виправдати всі очікування та фінансові вкладення, не перетворившись на чергову економічну «бульбашку», яка зрештою лусне?