У липні 2025 року Чехія опинилася у центрі серйозного енергетичного інциденту. Понад 100 тисяч мешканців Праги залишилися без електроенергії, зупинився громадський транспорт, включно з трамваями та частково лініями метро. Блекаут у Празі вкотре підняв питання про стабільність енергосистеми Європи та виклики, пов’язані з переходом на відновлювані джерела енергії.
Як сталося масове відключення електроенергії в Чехії?
За офіційною інформацією, масове відключення у Чехії сталося через аварійне відключення на підстанції ČEPS у Ходівському районі Праги. Енергетична компанія Pražská energetika (PRE) підтвердила цю версію та повідомила, що фахівці вже працюють над відновленням подачі струму.
Ситуація викликала занепокоєння на найвищому рівні. Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала оперативно прокоментував інцидент:
«У деяких частинах Чехії сталося відключення електроенергії. Ми досліджуємо причини та вирішуємо проблему. Центральний кризовий штаб перебуває в режимі готовності».
Наслідки блекауту в Празі: транспорт паралізований
Відключення електрики вразило ключові інфраструктурні об’єкти. У столиці зупинилися трамваї та частина ліній метрополітену, створюючи хаос у ранкових годинах пік. Оскільки електричні мережі забезпечують не лише освітлення, а й управління рухом транспорту, блекаут мав ефект «доміно» — десятки рейсів було скасовано, сотні пасажирів застрягли у тунелях і на платформах.
Чи це окремий інцидент чи симптом масштабнішої проблеми?
Це вже не перший масштабний енергетичний інцидент у Європі цього року.
Кілька попередніх випадків:
- 28 квітня — масштабне відключення електроенергії в Іспанії, Португалії, Андоррі, яке залишило мільйони людей без світла та телекомунікацій.
- 20 травня — по всій Іспанії перестали працювати мобільний зв’язок і інтернет. Під удар потрапили провайдери Movistar, Vodafone, Orange.
- Південна Франція також частково постраждала від перебоїв з електроенергією.
Попри заяви про нестабільність відновлюваних джерел енергії, конкретні причини блекаутів лишаються нерозкритими. Деякі експерти вказують на уразливість сучасних розгалужених енергосистем, які можуть «зламатися» через один аварійний вузол або збій в електронному управлінні.
Що варто врахувати після подібних відключень?
- Потреба у резервних джерелах живлення: бізнес, критична інфраструктура та навіть будинки мають мати аварійні генератори.
- Міста потребують автономних систем сповіщення та управління, що не залежать виключно від централізованого електроживлення.
- Інвестиції у кіберзахист енергомереж — важливий крок, адже частина відключень може бути наслідком хакерських атак.
Висновки: Європі потрібна енергетична перезагрузка
Випадок у Празі — не ізольований інцидент, а черговий дзвіночок про те, що енергетична система Європи потребує оновлення.
В умовах війни, кліматичних викликів та перехідного періоду до «зеленої енергетики» — стабільність енергозабезпечення стає питанням національної безпеки.
У Чехії ситуацію вдалося взяти під контроль, проте питання про готовність до таких викликів залишається відкритим.