У світі міжнародної політики та економіки однією з головних тем залишається європейська стратегія тиску на Кремль. Попри численні пакети санкцій, робота Європейського Союзу не зупиняється, адже, як заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, «Кремль не зупиниться ні перед чим, щоб тероризувати Україну».

Ця заява була зроблена на тлі нічних атак, які торкнулися і офісів представництва ЄС у Києві. Цей інцидент став похмурим нагадуванням, що дії Кремля спрямовані не лише проти однієї країни, а й проти цінностей усього Європейського Союзу. У відповідь на це, ЄС готує новий, санкції проти росії 19 пакет, а також працює над механізмом використання заморожених російських активів.

Читайте також: Санкції ЄС проти Китаю через постачання дронів Росії: новий виклик війні в Україні


Що означає 19-й пакет санкцій?

З початку повномасштабного вторгнення ЄС поетапно впроваджував обмежувальні заходи, кожен з яких мав на меті звузити можливості Кремля фінансувати агресію. Попередні пакети включали:

  • Енергетичні обмеження: заборони на імпорт вугілля та нафти.
  • Фінансові заходи: відключення ключових російських банків від системи SWIFT, замороження активів Центрального банку РФ.
  • Технологічні заборони: обмеження доступу до високотехнологічного обладнання та товарів, необхідних для військово-промислового комплексу.
  • Персональні санкції: «чорні списки» для політиків, бізнесменів та пропагандистів.

19-й пакет, ймовірно, буде спрямований на закриття виявлених лазівок у вже існуючих обмеженнях, а також на розширення санкцій на нові сектори, які ще не були охоплені. Наприклад, можуть бути запроваджені обмеження на торгівлю певними видами мінеральної сировини, а також додаткові персональні санкції проти осіб, які сприяють агресії. Це свідчить про те, що ЄС не збирається послаблювати економічний тиск, а, навпаки, прагне зробити його максимально ефективним.


Заморожені активи: між правом і потребою

Паралельно з підготовкою нових санкцій, ЄС активно працює над використанням заморожених російських активів. Загальна сума цих коштів у депозитарії Euroclear (Бельгія) становить 183 мільярди євро. Однак, існує важлива юридична проблема: конфіскація цих коштів.

Варто розрізняти два поняття:

  • Замороження активів: це тимчасовий захід, що блокує доступ власника до своїх коштів і майна. При цьому право власності залишається за Росією. Цей крок широко застосовується в міжнародній практиці і не суперечить міжнародному праву.
  • Конфіскація активів: це повне вилучення власності, що змінює право власності. Цей крок викликає серйозні юридичні дискусії, оскільки може бути розцінений як порушення міжнародного права і створити небезпечний прецедент.

Саме тому, як пояснив президент Франції Еммануель Макрон, повна конфіскація наразі неможлива через відсутність правової основи. Замість цього, ЄС обрав обережний, але перспективний шлях.


Доходи від активів: джерело для відновлення

Щоб уникнути юридичних ризиків, Євросоюз зосередився на використанні не самих активів, а доходів, які вони приносять. Ці кошти накопичуються від інвестицій, і їх використання не порушує право власності на основний капітал.

  • Як це працює? Заморожені російські кошти продовжують працювати, генеруючи прибуток. ЄС планує вилучати ці доходи і спрямовувати їх на потреби України. Це забезпечує постійний, хоч і не миттєвий, потік фінансування.
  • Цифри: G7 минулого року погодилася направити в Україну 45 мільярдів євро коштів від інвестицій заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становить 18 мільярдів євро, які мають бути виплачені до кінця року.

Ця стратегія є важливим політичним та економічним сигналом. Вона демонструє, що Європа не лише зберігає тиск на Росію, але й знаходить креативні та юридично обґрунтовані механізми для фінансової підтримки України, на яку Кремль напав.


Висновок

Підготовка 19-го пакету санкцій та робота над використанням заморожених активів — це два взаємопов’язані елементи єдиної стратегії. Вони підкреслюють, що ЄС розглядає підтримку України як довгострокову інвестицію в безпеку та стабільність усього континенту. Дії Кремля, що загрожують не лише Україні, а й дипломатичним представництвам, лише посилюють рішучість Євросоюзу продовжувати свій курс. Як заявила Урсула фон дер Ляєн, це єдиний шлях до “максимального тиску” на агресора та потужної, непохитної підтримки.

Від Олена Василенко

Редакторка і автор новин та статей. Кіножурналістка та редакторка з великим досвідом. Закінчила факультет журналістики у КНУ. Працювала кореспондентом, а потім редактором у провідних виданнях. Відома своїми глибокими аналізами та рецензіями на нові фільми.