Український ринок криптовалют розвивається стрімко: сотні тисяч користувачів, мільярдні обсяги транзакцій, десятки бірж та платформ, які надають послуги трейдингу й зберігання активів. Проте є одна велика проблема — регуляторної бази досі немає. Закон, який мав би стати дорожньою картою для розвитку галузі, вкотре затримується.
Проєкт №10225-д, відомий як закон про віртуальні активи, завис між тисячами поправок, дискусіями про податки та запеклими суперечками між Нацбанком, парламентським комітетом і бізнесом. І хоча тема легалізації криптовалют у світі давно стала стандартом, в Україні вона все ще перебуває на стадії нескінченного доопрацювання.
Читайте також: Заборона Trustee Plus в Україні: що чекає крипторинок
Чому законопроєкт важливий
Відсутність регулювання створює ситуацію подвійної невизначеності. З одного боку, українські компанії, які працюють із криптовалютами, мають величезний потенціал виходу на глобальні ринки. З іншого — через відсутність правових рамок вони залишаються у «сірій зоні», що ускладнює залучення інвестицій, кредитування та партнерства з іноземними гравцями.
Для користувачів теж існують ризики. Сьогодні жодна державна інституція не гарантує безпеки криптовалютних операцій. Якщо біржа зникне разом із коштами або користувач стане жертвою шахраїв — відстояти свої права буде майже неможливо. Саме закон про віртуальні активи мав би врегулювати ці питання.
2 538 правок: чому процес забуксував
За словами народного депутата Ярослава Железняка, у документ внесено 2 538 правок, з яких лише він особисто подав 1 179. А Національний банк України надіслав власні зауваження на 300 сторінках.
Обсяг змін свідчить: законопроєкт торкається надто багатьох сфер. Це і податкова система, і захист від шахрайства, і інтеграція з міжнародними вимогами у сфері протидії відмиванню коштів (AML).
У результаті маємо гальмування: хоча перше читання документ пройшов ще у вересні 2025 року, друге невизначено відкладене.
Податки: головне поле битви
Одна з найбільш суперечливих тем — оподаткування криптовалют. Частина депутатів та учасників ринку виступають за податкові пільги для індустрії на етапі становлення, аби залучити бізнес та інвесторів.
Однак голова комітету з фінансів Данило Гетманцев заявляє категорично: пільг не буде. Він наголошує, що держава не повинна робити винятків і дозволяти криптовалюті ставати «альтернативним платіжним засобом».
Ця позиція викликає опір, адже без поміркованої податкової політики індустрія може залишитися у тіні.
Захист користувачів і боротьба з шахрайством
Ще один камінь спотикання — право блокувати підозрілі транзакції.
У нинішній редакції законопроєкту передбачена заборона блокування коштів клієнтів і резервів емітентів навіть у разі підозр у шахрайстві. Це, на думку експертів, створює величезні ризики.
Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький пояснює: без можливості швидко зупиняти підозрілі перекази зловмисники отримують простір для виведення активів, а користувачі — підвищені ризики втрат.
Тому одне з ключових завдань — знайти баланс між захистом прав користувачів та ефективною протидією шахрайству.
Міжнародний контекст
Не менш важливою є інтеграція українського законодавства з глобальними правилами. У ЄС вже діє рамка MiCA (Markets in Crypto-Assets), яка встановлює єдині вимоги до компаній, що працюють із криптовалютами.
Іноземні інвестори очікують, що Україна рухатиметься в тому ж напрямку. Будь-які прогалини чи «лазівки» можуть відлякати потенційних партнерів та створити репутаційні ризики для держави.
Чому все так довго
Є кілька причин затримки:
- Переплетення фінансових, податкових і безпекових інтересів.
- Тиск міжнародних стандартів і необхідність уникнути конфлікту з правилами FATF.
- Політична чутливість питання: криптовалюта залишається неоднозначною у сприйнятті чиновників і суспільства.
Коли чекати результату
Раніше Гетманцев заявляв, що узгодження може зайняти 2–3 місяці. Але нині терміни виглядають набагато розмитішими.
Фактично, у парламенті готові працювати над законом стільки, скільки знадобиться для досягнення балансу між усіма сторонами. А це може затягнутися не на місяці, а й на роки.
На сьогоднішній день навіть дати другого читання немає. Сам Железняк підтвердив: «Читання відбудеться лише після того, як усі правки перетворяться на узгоджений документ».
Що це означає для ринку
З одного боку, криптовалютний бізнес в Україні продовжує працювати і без закону. З іншого — відсутність прозорих правил гри блокує прихід великих інституційних інвесторів та розвиток повноцінної інфраструктури.
Українські користувачі й надалі будуть користуватися закордонними біржами, де є зрозуміле регулювання, а місцеві стартапи — реєструвати компанії в інших юрисдикціях.
Читайте також: Куди інвестувати гроші в Україні? Аналізуємо ринок 2025 року
Висновок
Історія з законопроєктом про віртуальні активи демонструє, наскільки складним є шлях до легалізації криптовалюти в Україні. Попереду ще сотні годин дискусій, тисячі поправок та пошук компромісів.
Поки що можна сказати одне: криптовалюта в Україні продовжить жити у «сірих зонах». Але чи зможе держава перетворити цей сектор на прозорий і безпечний ринок — залежить від політичної волі та здатності домовлятися.