Росія опинилася перед однією з найсерйозніших енергетичних криз останніх років. Через масові удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах у різних регіонах країни Москва зіштовхнулася з гострим дефіцитом бензину та дизеля.
Несподіваним «рятівником» для російського ринку стала Білорусь — держава, яка різко збільшила постачання пального до сусідньої країни.
Читайте також: ЄС шукає спосіб обійти Угорщину у питанні заморожених російських активів
Як Білорусь рятує Росію від бензинової кризи
Згідно з даними Reuters, експорт бензину з Білорусі до Росії зріс у чотири рази лише за вересень. Якщо в серпні постачання складали близько 10 тисяч тонн, то вже у вересні — приблизно 40 тисяч тонн (14,5 тисячі барелів на день). Це найвищий показник за останній рік.
Дизельне паливо також експортувалося у великих обсягах — 33 тисячі тонн за місяць. Такі дані свідчать про суттєве посилення залежності російського паливного ринку від білоруських ресурсів.
Причина зростання проста: після українських атак на енергетичну інфраструктуру Росії більшість місцевих НПЗ скоротили виробництво або повністю зупинилися. Це призвело до збоїв у постачанні пального на внутрішній ринок.
Чому Росія обмежила власний експорт палива
На тлі дефіциту російська влада була змушена ввести тимчасову заборону на експорт бензину та дизеля, щоб стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку.
У низці регіонів почалося нормування продажів палива, а в деяких — навіть заморожування цін.
Проблема особливо загострилася в аграрних районах, де паливо необхідне для збору врожаю. На тлі цього деякі автозаправні станції просто припинили роботу — навіть у Москві фіксувалися перебої з бензином АІ-95.
Таким чином, Білорусь фактично виступила донором для російської економіки, частково компенсуючи втрати від зруйнованої інфраструктури.
Транзит через російські порти: як змінилася логістика
Білорусь активно використовує російські порти для перевалки нафтопродуктів ще з 2021 року, коли Мінськ і Москва підписали відповідну угоду.
У вересні обсяги транзиту через російські порти також зросли — до 140 тисяч тонн бензину. Проте, якщо порівняти з минулим роком, загальна динаміка виявилася негативною.
У період із січня по вересень 2025 року перевалка пального з Білорусі скоротилася майже на 40%, до 1,17 млн тонн. Основна причина — зменшення переробки нафти на білоруських заводах через складну економічну ситуацію та обмеження постачань сировини.
Потужності білоруських НПЗ: чи зможе Мінськ утримати темпи
У Білорусі працюють два великі нафтопереробні заводи — «Нафтан» (Новополоцьк) і «Мозирський НПЗ».
Кожен з них має річну потужність близько 12 млн тонн, тобто приблизно 240 тисяч барелів на добу.
Втім, у реальності заводи працюють на рівні 9 млн тонн на рік, або близько 180 тисяч барелів на день.
Це означає, що Мінськ має певний резерв виробництва і може оперативно збільшити постачання до Росії, якщо криза затягнеться. Проте це створює ризики для самої білоруської економіки — адже надмірна залежність від російського ринку робить країну вразливою у разі змін політичної кон’юнктури.
Українські атаки: головна причина паливного колапсу
З початку 2024 року Україна посилила удари по нафтопереробних заводах Росії, використовуючи безпілотники великої дальності.
За оцінками західних аналітиків, лише за перше півріччя було пошкоджено щонайменше дев’ять великих об’єктів енергетичної інфраструктури РФ, включно з НПЗ у Рязані, Нижньокамську та Краснодарах.
Результат — скорочення виробництва бензину майже на 15% і суттєве падіння запасів палива.
Через це деякі тимчасово окуповані території України, що перебувають під контролем РФ, залишилися без стабільного постачання пального.
Саме тому експорт бензину з Білорусі до Росії став критично важливим, дозволивши Москві уникнути повного колапсу роздрібного ринку.
Біржові постачання і нові схеми
Цікаво, що Росія не лише імпортує білоруське паливо напряму, а й знову відкрила постачання через Санкт-Петербурзьку міжнародну товарно-сировинну біржу.
Цей механізм дозволяє російським трейдерам купувати бензин у білоруських постачальників із меншими бюрократичними затримками.
За даними джерел Reuters, це рішення стало реакцією на «високий попит і позапланові зупинки НПЗ» у Росії. Іншими словами, Москва фактично визнала, що без зовнішніх постачань утримати стабільність ринку неможливо.
Економічні наслідки для Білорусі
Для Білорусі таке збільшення експорту може стати тимчасовою вигодою, але й водночас — пасткою.
З одного боку, додаткові обсяги постачань дають валютні надходження, стабілізують роботу НПЗ і дозволяють зберегти робочі місця.
З іншого — у випадку, якщо ситуація в Росії стабілізується, попит різко впаде, залишивши білоруські підприємства без ринку збуту.
До того ж Мінськ змушений підтримувати низькі ціни на паливо для російського партнера, що зменшує прибутковість контрактів.
Що буде далі з ринком палива
Аналітики прогнозують, що до кінця 2025 року дефіцит пального в Росії може зберігатися, особливо якщо Україна продовжить атаки на стратегічні об’єкти.
Білорусь, у свою чергу, може стати ключовим постачальником бензину для РФ у короткостроковій перспективі, проте для цього доведеться нарощувати власну переробку нафти, що потребує значних інвестицій.
Експерти також попереджають, що підвищений попит з боку Росії може призвести до дефіциту бензину в самій Білорусі, особливо у зимовий період, коли зростає споживання енергії.
Висновок: паливна взаємозалежність, що може обернутися кризою
Експорт бензину з Білорусі до Росії — це не лише економічний факт, а дзеркало політичної та енергетичної взаємозалежності двох режимів.
На тлі воєнних дій, санкцій та руйнування інфраструктури енергетична співпраця між Москвою і Мінськом стає ще тіснішою, але водночас і ризикованішою.
Адже, коли одна країна втрачає власні ресурси, інша змушена жертвувати своїми, щоб утримати союзника на плаву.
І хоча сьогодні білоруське паливо допомагає Росії вижити, уже завтра воно може стати причиною нової внутрішньої кризи — цього разу для самого Мінська.