Серіал “The Last of Us” від HBO продовжує занурювати глядачів у знайомий, але глибше розкритий постапокаліптичний світ. На відміну від відеогри, де історія обмежена форматом геймплею, телевізійна версія дозволяє доторкнутися до нових сюжетних ліній, серед яких — минуле Джоела. Саме другий сезон серіалу The Last of Us показує батька Джоела, вперше надаючи нам шанс зазирнути в дитинство цього суворого, але глибоко емоційного персонажа.
Читайте також: Белла Рамзі Жанна д’Арк фільм: новий виклик для зірки «Гри престолів» та «Останніх з нас»
🎬 Розширення всесвіту: навіщо це потрібно?
У шостому епізоді другого сезону автори відходять від чіткої адаптації гри й звертаються до методу флешбеків — популярного інструменту для поглиблення персонажів у серіальних драмах. Подібно до епізоду про Білла і Френка з першого сезону, цей фрагмент також має емоційну і психологічну глибину, але цього разу вона пов’язана безпосередньо з Джоелом.
🧩 Що ми дізнаємося про батька Джоела?
Епізод починається в Остіні, штат Техас, у 1983 році. Ми бачимо молодих Джоела і Томмі, які втрапили в неприємності. На сцену виходить їхній батько, поліцейський, якого грає Тоні Далтон (відомий за “Better Call Saul”). З його першої появи стає ясно — цей чоловік жорстокий, суворий, і має складні відносини з дітьми.
Один із центральних моментів — старий годинник, який носить батько Джоела. Це той самий, який Джоел пізніше ремонтує для своєї доньки Сари. Він стає емоційним символом спадщини, і, можливо, болю, який тягнеться з дитинства. Глядачі можуть лише здогадуватися, які ще шрами залишив батько на душі героя.
🕰️ Символіка годинника: більше, ніж просто деталь
У грі годинник є символом втрати, оскільки він перестав іти в момент смерті Сари. Тепер, коли серіал показує, що цей годинник належав батькові Джоела, він набуває нового значення — поєднання поколінь, гіркого спадку та циклічності болю. Такий підхід глибше розкриває внутрішній світ персонажа, роблячи його ще більш багатовимірним.
🎥 Ніл Дракманн і авторський контроль
Сценаристом та режисером епізоду виступив Ніл Дракманн, творець гри, який має чітке бачення щодо того, як адаптувати сюжет до телебачення. Він не просто повторює гру, а доповнює її, використовуючи серіал як майданчик для нових історій і відтінків.
“Серіал — це шанс показати те, що неможливо реалізувати в грі, — розмови, побут, минуле. Саме це робить адаптацію живою,” — зазначив Дракманн у нещодавньому інтерв’ю для Variety.
🌀 Контроверсії другого сезону
Не обійшлося й без суперечок. Деякі фанати вважають, що другий сезон серіалу The Last of Us “ламає” певні ключові моменти з гри. Проте більшість глядачів і критиків сходяться на думці: розширення історії — це логічний і потрібний крок. HBO підтвердила продовження серіалу на третій сезон ще до завершення другого, що говорить про стабільно високі рейтинги та інтерес аудиторії.
🔚 Висновок
Телевізійна адаптація The Last of Us вже давно вийшла за межі простої екранізації. Вона перетворилася на повноцінний драматичний серіал, який не боїться змін, поглиблень і неоднозначних рішень. Те, що другий сезон серіалу The Last of Us показує батька Джоела, — не просто сюжетна вставка. Це важлива частина, яка дозволяє краще зрозуміти головного героя, його біль, мотивації й людяність у світі, де надія — рідкість.