В українському суспільстві знову заговорили про великі зміни у банківському секторі. Причина одна — поява законопроєкту №14161, який пропонує створити чорний список банківських клієнтів України. І хоча ідея виглядає логічною — боротися з “дропами” та тіньовими схемами — сам документ викликав набагато більше запитань, ніж відповідей.
Попередження юристів звучить жорстко: нечіткі критерії ризику можуть зачепити кожного третього українця. А це вже не просто боротьба зі “схемниками”. Це — історія про довіру до банків, прозорість правил та безпеку пересічних громадян у момент, коли країна живе в умовах війни та економічної напруги.
Далі — глибокий, людяний та чесний розбір того, що на нас чекає, якщо реформа запрацює в нинішньому вигляді.
Читайте також: Фінансові сервіси з ознаками шахрайства: кого перевіряє НБУ в Україні
Нова хвиля боротьби з тінню: що змінює законопроєкт №14161
Українці давно навчилися “винаходити велосипед” у фінансових питаннях — передавати картки родичам, отримувати частину зарплати готівкою, оплачувати покупки з чужих рахунків. Цей сірий сектор існував десятиліттями, але з початком великої війни він розрісся до неконтрольованих масштабів.
Тому НБУ вирішив посилити правила гри та взятися за тих, кого називають:
- дропами — люди, що віддають свої картки за винагороду;
- мулами — учасниками тіньових фінансових схем;
- дроповодами — організаторами таких мереж.
За оцінками експертів, саме через ці схеми за рік проходить до 200 млрд грн, а бюджет недоотримує щонайменше 15–50 млрд грн податків. Це, особливо під час війни, — критичні суми.
Чорний список банківських клієнтів України: що це за реєстр
Законопроєкт пропонує створити централізований реєстр підозрілих клієнтів, відкритий лише для банків. Потрапляння у нього означатиме:
- ліміти на перекази (у середньому 50–100 тис. грн на місяць);
- ризик блокування карток;
- обмеження у відкритті нових рахунків;
- автоматичне “червоне світло” для всіх банків одразу.
Потрапити до реєстру можна, якщо ваші транзакції виглядають:
- аномальними,
- нетиповими,
- непритаманними вашій фінансовій поведінці.
І саме ці розмиті формулювання найбільше насторожують юристів.
Аномальні операції: де межа між “схемою” та життєвою ситуацією?
Уявімо реальні кейси з повсякденного життя:
1. Ви отримали переказ на 25–30 тис. грн від знайомого, бо він купував у вас техніку.
Банк може визнати це “нетиповою активністю”.
2. Ви зібрали гроші в родині на лікування дитини.
Кілька великих надходжень з різних карток — автоматичний тригер.
3. Ви часто купуєте техніку онлайн, перепродуєте щось на OLX.
Зростання кількості транзакцій — “можливий дроп”.
4. Ви отримуєте зарплату частково в конверті.
Такі перекази не заборонені, але банки можуть їх інтерпретувати як “ризикові”.
Усе залежатиме від банку. Але ж саме банки, згідно з новим законом, і вирішуватимуть — вносити вас до реєстру чи ні. І за помилку вони… не відповідатимуть.
Чи справді реєстр допоможе знищити дроперство?
Економісти кажуть: так, бо тіньові схеми шкодять бюджету.
Банки кажуть: ні, бо законопроєкт надто м’який.
Асоціація EMA (Visa та Mastercard) називає документ “легалізацією злочинності” та вимагає:
- кримінальної відповідальності для дроперів та організаторів;
- блокування рахунків, а не просто лімітів;
- обов’язкової ідентифікації під час купівлі SIM-карток;
- автоматичного розриву договорів з фігурантами схем.
В їхньому баченні нинішній варіант реформи — це лише “косметичний ремонт системи, що горить”.
Головні ризики для звичайних громадян
Юристи найбільше хвилюються через те, що критерії ризиковості нечіткі, а перелік “підозрілих ознак” — необмежений. Це дає НБУ право доповнювати його коли завгодно, без обговорень.
Найвразливішими можуть стати:
- студенти;
- пенсіонери;
- люди з нерегулярними доходами;
- підприємці з низькими обігами;
- українці, які активно допомагають ЗСУ і збирають донати;
- внутрішньо переміщені особи, які часто змінюють місце проживання та банки.
Юридичний висновок:
Закон може зачепити абсолютно законослухняних людей — просто тому, що їхня фінансова поведінка “нетипова” для алгоритму.
А як щодо захисту клієнтів?
НБУ обіцяє:
- що банківська таємниця буде збережена;
- що клієнт матиме право подати заяву на виключення з реєстру;
- що перебування у “чорному списку” триватиме максимум 24 місяці.
Але всі ці механізми існуватимуть після запуску закону, тобто наразі їх немає.
До того ж процедура оскарження рішення банку ще не виписана. І це викликає закономірне питання: чи не перетвориться реєстр на інструмент надмірного контролю?
Що робити українцям вже зараз?
Кілька практичних порад:
1. Перевірте всі свої картки та рахунки.
Закрийте ті, якими давно не користуєтесь.
2. Не передавайте свої картки третім особам.
Навіть “на хвилинку” — це тепер може стати приводом для блокування.
3. Уникайте частих великих переказів готівки або “в обхід”.
4. Якщо займаєтесь онлайн-торгівлею — оформіть ФОП або використовуйте рахунок для підприємців.
5. Зберігайте докази всіх великих переказів.
Скріншоти, договори, листування — допоможуть під час оскарження.
Висновок: реформа потрібна, але чи готова вона до реальності?
Чорний список банківських клієнтів України — це не просто технічний реєстр. Це масштабна зміна правил фінансової поведінки для всіх громадян. У хорошому сценарії — держава дійсно отримає додаткові кошти, а тіньові схеми зникнуть.
У поганому — мільйони українців ризикують потрапити під перевірки, обмеження та блокування просто тому, що їхні фінансові звички не вписались у шаблон.
Головне питання — баланс між безпекою та свободою громадянина. І поки відповідей більше, ніж рішень, кожному з нас доведеться бути обережним зі своїми фінансовими цифровими слідами.