Чому рідкоземельні метали Гренландії стали об’єктом боротьби США, Китаю та Європи (фото: google)
Гренландія, найбільший острів на планеті, несподівано опинилася в епіцентрі геополітичного протистояння. США, Китай і Європейський Союз змагаються за контроль над її багатими природними ресурсами, серед яких – літій, кобальт і рідкоземельні метали.
Президент США Дональд Трамп відкрито заявляє про інтерес до острова, аргументуючи це питанням національної безпеки, тоді як Данія, якій формально належить Гренландія, намагається втримати ситуацію під контролем.
Чому Гренландія важлива для світових держав?
Попри свою віддаленість, Гренландія – це стратегічно важлива територія, адже вона:
- Має потенційно величезні запаси рідкоземельних металів, які критично необхідні для зеленої енергетики, виробництва електромобілів та оборонної промисловості.
- Розташована у стратегічному регіоні – поблизу Північного полюса, де триває боротьба за контроль над Арктикою.
- Стає доступнішою через зміну клімату – танення льодовиків відкриває доступ до нових покладів корисних копалин.
За площею Гренландія займає 2,17 млн км² – це більше, ніж половина Європейського Союзу та на 25% перевищує розмір Аляски, яка наразі є єдиним арктичним форпостом США.
Ресурси Гренландії: чому їх називають «новою нафтою»?
У 2023 році Геологічна служба Данії та Гренландії (GEUS) підтвердила величезний потенціал острова в контексті видобутку стратегічних ресурсів. Зокрема, мова йде про:
- Літій і кобальт – ключові матеріали для батарей електромобілів.
- Рідкоземельні елементи – критичні для виробництва мікрочипів, смартфонів і військових технологій.
- Кріоліт і мідь – необхідні для металургії та авіаційної промисловості.
За оцінками Геологічної служби США, запаси лише рідкоземельних металів у Гренландії становлять 1,5 млн тонн, що робить цей регіон однією з найбільш перспективних зон видобутку у світі.
Історія видобутку: що приховує Данія?
Данія століттями видобувала мінеральні ресурси Гренландії, не роблячи значних інвестицій у місцеву економіку. Документальний фільм, що вийшов цього року, викликав резонанс, розкривши факти багаторічної експлуатації острова.
Одним із прикладів є Івіттуут, де понад 130 років добували кріоліт – унікальний мінерал, який використовували в алюмінієвій промисловості. Шахта була закрита в 1987 році, але сьогодні інвестори знову звертають увагу на її поклади.
Австралійська компанія Eclipse Metals уже отримала права на розвідку цієї території та заявляє про можливу наявність великих запасів рідкоземельних металів.
США, Китай і Данія: хто виграє боротьбу за Гренландію?
США чітко дають зрозуміти, що не мають наміру поступатися Гренландією іншим державам. Дональд Трамп ще у 2019 році відкрито заявляв про бажання «купити» острів, що спричинило дипломатичний скандал із Данією.
Наразі Вашингтон зосереджений на тому, щоб не допустити Китай до розробки корисних копалин у Гренландії, оскільки Пекін уже має монополію на світовий ринок рідкоземельних металів.
У свою чергу, Європейський Союз також прагне отримати доступ до ресурсів острова, оскільки половина елементів зі списку критично важливих для ЄС містяться в Гренландії.
Рідкоземельні метали Гренландії: Що буде далі?
Політичний тиск навколо Гренландії лише посилюється. Новий прем’єр-міністр острова Єнс-Фредерік Нільсен уже заявив, що Гренландія не продається, а Копенгаген продовжує відстоювати суверенітет над територією.
Однак з урахуванням глобальної гонки за критичними мінералами, можна очікувати, що боротьба за ресурси Гренландії тільки набирає обертів.