Ще кілька років тому вивчати програмування чи кібербезпеку вважалося майже гарантією успішної кар’єри. Але щось змінюється — і цьогорічна вступна кампанія в Україні демонструє нові акценти. Інтерес до ІТ спеціальностей зменшується, натомість молодь дедалі частіше обирає гуманітарні, економічні та навіть психологічні напрями. Що сталося з технологічною мрією?

Давайте розберемось, які освітні тренди формуються у 2025 році та чому фраза “чому ІТ спеціальності втрачають популярність в Україні” вже не викликає здивування.

Читайте також: Навчання без кордонів: як отримати вищу освіту в Болгарії українцям


ІТ ще в топі, але з тенденцією до зниження

Згідно з даними ЄДЕБО, у 2025 році в десятці найпопулярніших спеціальностей все ще залишаються:

  • Комп’ютерні науки — 31 277 заяв
  • Інженерія програмного забезпечення — 22 242 заяви
  • Кібербезпека та захист інформації — 20 354 заяви

У топ-20 потрапила й Комп’ютерна інженерія — 9 705 заяв, проте це вже лише 19-те місце. Якщо порівнювати з попередніми роками, це зниження виглядає досить помітним.

Загалом на ІТ і суміжні технологічні напрямки подали 114 тисяч заяв — на 8% менше, ніж торік. Хоч темпи падіння сповільнились, динаміка очевидна.


Хто ж лідирує тепер?

Трійка найбажаніших спеціальностей залишається стабільною вже кілька років:

  • Менеджмент — 68 274 заяви
  • Філологія — 55 786 заяв
  • Психологія — 54 451 заява

Далі йдуть Маркетинг, Економіка, Право, Середня освіта та інші напрями, які частіше асоціюються з більш передбачуваними кар’єрними стежками.

Цікаво, що саме маркетинг зараз лідирує в рейтингу вакансій на ринку праці — не дивно, що абітурієнти все частіше надають йому перевагу.


Причини спаду інтересу до ІТ

Зменшення кількості поданих заяв — це не просто суха статистика. За цим стоять важливі тенденції:

1. Насичення ринку праці
Велика кількість випускників ІТ-спеціальностей останніх років призвела до високої конкуренції навіть на позиції junior. Молодь це відчуває ще до вступу.

2. Зниження довіри до галузі
Звільнення у великих компаніях, “заморожені” проєкти, невизначеність із працевлаштуванням — усе це створює відчуття нестабільності.

3. Втома від стереотипів
Не всі готові до «однакової» кар’єрної траєкторії з ноутбуком за екраном. Багато хто шукає живе спілкування, гнучкі професії, роботу з людьми.

4. Демографічний фактор
У 2025 році кількість випускників шкіл зменшилася на понад 30 тисяч осіб у порівнянні з 2023 роком. Це теж впливає на загальну кількість заяв на всі спеціальності, не лише ІТ.


Де ІТ зростає: світло в кінці тунелю

Попри загальний спад, деякі спеціалізації з tech-сфери показали ріст:

  • Кібербезпека — +8% заяв
  • Робототехніка та автоматизація — +2%
  • Авіаційна та ракетно-космічна техніка — +61% (проте лише 1573 заяви загалом)

Також зростає інтерес до спеціальностей, пов’язаних із математикою та аналітикою:

  • Статистика — +71%
  • Математика — +16%
  • Системний аналіз і наука про дані — +9%

Це свідчить про зміну фокусу: не стільки “кодити”, скільки аналізувати, розуміти і прогнозувати.


Куди рухається освіта в Україні?

Тренд на ІТ, який захопив країну впродовж 2015–2022 років, поступово вщухає. На його місце приходить більш усвідомлений підхід до вибору майбутньої професії. Молодь дивиться на ринок праці, соціальні потреби, власні інтереси та мрії. І це — хороший знак.

Вища освіта в Україні переживає адаптацію до нових реалій. І можливо, замість тотального захоплення ІТ ми нарешті отримаємо здоровий баланс між технічними, гуманітарними, медичними, економічними й іншими спеціальностями.

Попит змінюється — адаптуються ті, хто здатен бачити наперед.

Читайте також: Навчання в Європі: Ваш шлях до освіти та кар’єри. Актуальні програми для українців у 2025 Році


Якщо ви думаєте, куди вступати наступного року, важливо не тільки слідувати за трендом, а й оцінювати свої сили, бажання і ринок. Світ швидко змінюється — і вже не так важливо, на кого ви навчаєтесь, як те, наскільки ви вмієте вчитися далі.

Від Олена Василенко

Редакторка і автор новин та статей. Кіножурналістка та редакторка з великим досвідом. Закінчила факультет журналістики у КНУ. Працювала кореспондентом, а потім редактором у провідних виданнях. Відома своїми глибокими аналізами та рецензіями на нові фільми.