Політичний ландшафт Німеччини останніми роками стає дедалі напруженішим. Зростання впливу ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) вже не здається тимчасовим явищем — це стабільна тенденція, яка змінює політичний дискурс країни. Але у 2025–2026 роках дискусія вийшла за рамки ідеології чи протестного голосування. Тепер у центрі уваги — можливі зв’язки АдН із російською державою, і це звучить не як гучний заголовок для новин, а як реальна загроза безпеці.
Чи справді АдН може діяти як «сплячий осередок, лояльний до Росії»?
Спробуймо розібратись без емоцій, але з усвідомленням контексту.
Читайте також: Німеччина готує план повернення сирійських біженців: новий етап міграційної політики
Передумови: як питання Росії увійшло до політичного порядку денного
Російське вторгнення в Україну змінило європейську політику. У країнах ЄС знову заговорили про агентурні мережі, підтримку радикальних рухів ззовні та «інформаційну зброю».
Німеччина — одна з ключових держав НАТО і найбільша економіка Європи. Її внутрішня стабільність має значення для безпеки всього континенту.
Саме тому будь-які підозри щодо потенційного впливу Кремля на німецьку політику викликають політичні бурі.
Парламентські запити АдН: просто робота чи розвідка?
Приводом до гучних звинувачень стали численні запити АдН щодо німецьких збройних сил та критичної інфраструктури.
За рік партія подала:
- 47 запитів щодо військових об’єктів та оборонних технологій
- понад 50 запитань про стан безпілотних систем Бундесверу
- детальні запити щодо захисту німецької інфраструктури від атак дронами
Частину відповідей уряд класифікував як таємні, заявивши, що розкриття такої інформації:
«створює ризик для майбутньої обороноздатності держави».
Саме цей момент став ключовим:
чи випадково АдН так системно цікавиться тим, що може бути корисним для російських військових структур?
Позиції політиків: від критики до звинувачень у зраді
Депутат ХДС Марк Хайнріхманн заявив:
«АдН ведеться Кремлем на повідку».
Соціал-демократ Соня Айхведе:
«Це політична маріонетка російських інтересів».
Карл Лаутербах (СДПН) сформулював ще різкіше:
«Якщо ці підозри підтвердяться — це зрада».
Слова різкі, але вони не взялися з повітря.
Керівники та представники АдН неодноразово публічно висловлювали підтримку Кремлю та критично ставилися до санкцій проти РФ.
Проблема поїздок до Росії
Особливо багато запитань викликають робочі та неофіційні візити членів АдН до Росії.
Приклади:
- Бйорн Хьоке публічно хвалив Путіна
- Маркус Фронмаєр планує відвідання Москви у 2026 році
- Депутати Штеффен Котре та Райнер Ротфус їдуть на «БРІКС-Європа» у Сочі
Але підозри викликає не факт поїздок, а їхня риторика після повернення:
- звинувачення ЄС у «русофобській політиці»
- заперечення агресивних дій РФ
- поширення тез із російської пропаганди
Чому це небезпечно: питання не в ідеології, а у безпеці
Державні служби безпеки Німеччини вже зафіксували випадки, коли російські структури вербували агентів через соцмережі для:
- підпалів
- вандалізму
- стеження
- точкових диверсій
Це не шпигунські фільми — це реальність «гібридної війни».
Якщо політики, які мають доступ до парламентських запитів і закритої інформації, виявляться лояльними до держави-агресора, ризик стає системним.
Позиція АдН у відповідь
Партія заперечує звинувачення та називає їх:
«передвиборчим маневром та політичною істерією».
Маркус Фронмаєр заявив:
«Якби ми були загрозою, спецслужби давно б нас заарештували».
Але німецькі спецслужби офіційно віднесли АдН до груп з підвищеним ризиком для демократичного порядку у 2023 році.
Висновок: політика без емоцій, але з усвідомленням масштабу
Питання не в тому, хто правий у політичній дискусії.
Питання в тому, чи може парламентська партія усвідомлено або неусвідомлено сприяти інтересам держави, яка веде війну проти Європи.
Коли йдеться про:
- оборону
- критичну інфраструктуру
- національну безпеку
помилка коштує занадто дорого.
Дискусія про «сплячий осередок, лояльний до Росії АдН» — це не просто політичний конфлікт.
Це тест на зрілість демократичних інститутів Німеччини.