Іноді людство робить відкриття, що змушують нас глибше замислитися над власним походженням. Саме таким стало недавнє досягнення вчених, які за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виявили складні органічні молекули за межами Чумацького Шляху. Це відкриття стало справжньою сенсацією для астрономічної спільноти — адже такі молекули, як метанол, етанол та навіть оцтова кислота, вважаються базовими компонентами, з яких колись зародилося життя на Землі.
Новий прорив завдяки телескопу Джеймса Вебба
Космічний телескоп James Webb Space Telescope (JWST), створений спільними зусиллями NASA, ESA та Канадського космічного агентства, з моменту запуску у 2021 році не перестає дивувати науковий світ. І ось — нова віхa. За допомогою його потужного інфрачервоного інструменту MIRI астрономи змогли «зазирнути» у Велику Магелланову Хмару — найближчу до нас галактику-сусіда, що знаходиться на відстані близько 160 000 світлових років.
У крижаних оболонках навколо молодої зірки ST6 вчені виявили спектральні сліди складних органічних сполук — метанолу, етанолу, метилформіату, ацетальдегіду та оцтової кислоти. Це не просто цікаві дані — це перше підтверджене виявлення таких молекул у міжзоряному льоді поза межами нашої галактики.
Читайте також: Технологічні прориви 2025 року: інновації, що змінюють світ уже сьогодні
Молекули життя у ворожому середовищі
Особливо вражає те, що Велика Магелланова Хмара — це середовище, де життя навряд чи могло б виникнути: менше важких елементів, більше ультрафіолетового випромінювання, екстремальні температури. І все ж — там, серед космічного холоду, збереглися молекули, які є основою біохімії життя.
Це відкриття перевертає уявлення про те, де і як можуть виникати «цеглинки» життя. Адже якщо вони виживають у таких умовах, це означає, що життя може зародитися майже будь-де — навіть у найвіддаленіших куточках Всесвіту.
Як було здійснено відкриття
Команду очолила Марта Севіло з Університету Меріленда. Вчені використали спектроскопію середнього інфрачервоного діапазону, щоб розшифрувати «підпис» молекул у замороженому льоді. Кожен хімічний елемент залишає свій унікальний слід у світлі — і саме це дозволило точно визначити склад сполук.
Серед знайдених компонентів — речовини, що мають прямий зв’язок з органічною хімією Землі:
- Метанол і етанол — спирти, що часто фігурують у міжзоряних хмарах.
- Оцтова кислота — вперше підтверджена в космосі з абсолютною точністю.
- Метилформіат і ацетальдегід — важливі проміжні сполуки для формування амінокислот.
Більше того, команда виявила спектральні ознаки гліколальдегіду, молекули, яка вважається попередником цукрів і РНК — фундаментальних елементів життя.
Чому це настільки важливо
Для астрохімії це відкриття означає одне: складні органічні молекули (COMs) можуть формуватися навіть у найбільш екстремальних умовах. Співавтор дослідження, доктор Вілл Роша з Лейденського університету, пояснив: такі молекули утворюються на поверхні міжзоряного пилу — у крижаних оболонках, які потім під дією випромінювання випаровуються, вивільняючи органічні сполуки у міжзоряний простір.
Цей процес, як виявилось, може бути універсальним, а не обмеженим лише «комфортними» галактиками на кшталт нашої. Це дає підстави вважати, що насіння життя може бути розсіяним по всьому космосу.
Сліди раннього Всесвіту
Севіло зазначає, що Велика Магелланова Хмара є своєрідним «вікном у минуле». Її низька металічність — тобто невелика кількість важких елементів — робить її схожою на галактики раннього Всесвіту.
Це означає, що, спостерігаючи за цими органічними молекулами, ми фактично бачимо, як могла виглядати хімія космосу мільярди років тому, коли ще не існувало нашої Сонячної системи. Якщо вже тоді формувалися складні сполуки, то, можливо, життя — не унікальне явище, а закономірний наслідок еволюції матерії.
Які наслідки має це відкриття
Результати цього дослідження відкривають двері до нових гіпотез:
- Життя може виникати незалежно в різних частинах Всесвіту. Якщо базові молекули однакові, процес зародження може повторюватися.
- Органічна хімія є стійкішою, ніж вважали раніше. Навіть інтенсивне випромінювання і низький вміст елементів не знищують, а лише модифікують хімічні процеси.
Що далі
Наукова команда планує розширити дослідження, спостерігаючи за більшою кількістю молодих зірок у Великих і Малих Магелланових Хмарах. Мета — зрозуміти, наскільки часто такі молекули зустрічаються і чи є вони типовими для інших галактик.
Водночас JWST продовжує змінювати наше уявлення про космос. Він уже показав ранні галактики, туманності, народження зірок, а тепер — і можливі передумови життя за межами Чумацького Шляху.
Висновок: ми не самі в хімії життя
Це відкриття не доводить існування інопланетного життя — але воно доводить, що всесвіт «грає» за тими ж правилами, що й ми. Те, що колись сталося на Землі, може відбуватися деінде. І, можливо, десь далеко, серед туманних хмар Великої Магелланової Хмари, зароджується щось схоже на життя.
Людство знову отримало нагадування: космос — не безмовна порожнеча, а величезна лабораторія, де триває хімічна еволюція, і ми лише починаємо її розуміти.