Хліб у нашій культурі — не просто їжа, а символ достатку, стабільності й навіть віри в завтрашній день. Але 2025 рік кидає нові виклики українському агросектору: непередбачувана погода, скорочення врожаю, повернення квот ЄС та ліквідація Міністерства агрополітики змушують нас поставити серйозне питання: що буде з хлібом і скільки ми за нього платитимемо восени?
Читайте також: Безглютеновий банановий хліб на заквасці: Рецепт, що змінить ваше уявлення про випічку
Чому менший врожай — це реальність
У 2025 році українські фермери вийшли у поле з нервами на межі. Весна принесла температурні гойдалки — від +22 до -14°C упродовж одного тижня, весняні заморозки, літні зливи, нашестя сарани. Погодні аномалії знищили частину посівів, а особливо постраждали південний схід, центр та північ країни.
Експерти оцінюють зменшення врожаю зернових на рівні 5%, з 55 до приблизно 51–52 мільйонів тонн. Особливо це стосується жита, ріпаку та ячменю. Але кукурудза має шанси витягнути ситуацію.
Повернення квот ЄС: удар по експорту
З червня Євросоюз припинив безмитний режим, і українське зерно знову експортується в рамках квот. Так, експорт пшениці до ЄС скоротився з 4,7 до 1,3 млн тонн. Хоча нові обмеження і кращі, ніж довоєнні, вони гірші за умови останніх двох років.
Це суттєво вдарить по експортній виручці — Україна може втратити до 3 млрд євро щорічно. Однак аграрії не збираються здаватися. Ринки Африки, Азії та Близького Сходу відкриті до співпраці, навіть попри вищі логістичні витрати.
Що буде з хлібом: житній хліб дорожчатиме швидше
Незважаючи на менший врожай, внутрішнього зерна вистачить. Для споживання Україна потребує лише близько 6 млн тонн пшениці на рік — при очікуваних 21 млн тонн це не критично. Проте саме житній хліб найбільше зросте в ціні.
Причини:
- Жито дорожчає: за рік ціна зросла вдвічі.
- Житнє борошно подорожчало відповідно.
- Зростає імпорт з Польщі та країн Балтії.
- Очікується дефіцит у 2025/2026 маркетинговому році.
Водночас, пшеничний хліб — соціальний продукт — подорожчає менш стрімко, але теж відчутно: до +10% до кінця 2025 року. Це пов’язано зі зростанням цін на електроенергію, логістику та інгредієнти.
За підрахунками аналітиків, середній українець витрачатиме на хліб на 40–50 грн більше щомісяця.
Чи вплине ліквідація Мінагро?
Скасування Міністерства агрополітики в розпал жнив викликало хвилю обурення. Більше 30 аграрних асоціацій просили залишити відомство, але рішення таки ухвалили. Функції тепер передані до Мінекономіки.
Фермери побоюються, що агросектор втратить суб’єктність, зменшиться лобі на міжнародному рівні, а інтереси аграріїв залишаться без захисту. Втім, експерти відзначають: ефективність важливіша за назву, і сподіваються, що нова команда зможе вести результативний діалог із партнерами.
Логістика, тарифи і польські блокади
На додачу — ризики підняття тарифів “Укрзалізниці” на вантажоперевезення, що болюче вдарить по аграріях сходу і півночі. Польські блокади кордону зараз затихли, але їхній вплив на логістику все ще відчутний.
Головна експортна артерія — зерновий коридор у Чорному морі, що забезпечує до 90% всього експорту. Його стабільність — ключ до валютних надходжень.
Висновок: хліб подорожчає, але голод нам не загрожує
2025 рік — рік випробувань для аграріїв. Та український ринок витримає. Хліба буде вдосталь, хоча ціни — особливо на житній — зростуть. Внутрішній попит буде задоволений, а світові ринки залишаються зацікавленими в українській агропродукції.
Справжнім викликом буде вміння гнучко реагувати на зміни, шукати нові можливості та зберегти конкурентоспроможність. І фермери, які пройшли війну та блокади, показали, що вміють це робити краще за багатьох.